Вирок № 7598384, 10.12.2008, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа №1-464/2008р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.

прокурора Хрипливого Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_1, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, судимої:

- 29.02.2008 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. (покарання не відбуте),

за ч.2 ст.194 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 16 березня 2008 року о 15 годині 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на господарстві свого свекра ОСОБА_2, що в АДРЕСА_1, під час сварки із своїм чоловіком ОСОБА_3, взяла в останнього сірники та по драбині піднялася на горище підсобного приміщення. Далі, підсудна ОСОБА_1, свідомо, маючи на меті знищити майно ОСОБА_2, запалила сірник та кинула його в грубі корми кукурудзи для худоби, які зберігалися на горищі, внаслідок чого виникла пожежа, якою було знищено майно ОСОБА_2, а саме горище та дах підсобного приміщення на загальну суму 5000 гривень.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що 16 березня 2008 року приблизно в обідній час вона в будинку свого свекра ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_1 посварилася із своїм чоловіком ОСОБА_3 В результаті сварки, останній вигнав її на вулицю, закривши двері в будинку. Після чого підсудна ОСОБА_1 по драбині вилізла на горище підсобного приміщення, де її свекор ОСОБА_2 зберігає грубі корми для худоби і за допомогою сірників, усвідомлюючи, що вчиняє неправомірно, з метою помсти за те, що чоловік та свекор на неї сваряться, підпалила дані корми, а сама втекла.

Крім власного визнання вини, підсудна ОСОБА_1 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували її

винність у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння підсудною зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також роз'яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового слідства її дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст.194 КК України, як умисне знищення майна, вчиненому шляхом підпалу.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, конкретні обставини справи, думку потерпілого, який просить підсудну суворо не карати, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання нею своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. До обставин, які обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудної можливе без її ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на неї слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Також, суд враховує те, що підсудна ОСОБА_1 29 лютого 2008 року засуджена вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в розмірі 510 гривень, який на даний час не сплачений. Тому покарання слід призначити за сукупністю вироків в порядку ст. 71 КК України, а штраф виконувати самостійно.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Заяву потерпілого ОСОБА_2 про залишення цивільного позову без розгляду - задовольнити.

По справі є судові витрати за проведення пожежно-технічної експертизи на суму 2738, 14 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень чотирнадцять копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудної ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органом досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 лютого 2008 року за ч.1 ст.185 КК України, яким їй призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень, який на даний час не сплачений - виконувати самостійно.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй 2 (два) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід, ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути із засудженої ОСОБА_1 судові витрати за проведення пожежно-технічної експертизи №3-13/08 від 14 квітня 2008 року в розмірі 2738, 14 грн. (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень чотирнадцять копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: УДК в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 35221003000215, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 "за виконання пожежно-технічної експертизи №3-13/08 від 14.04.2008р.").

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.