Ухвала суду № 75983544, 16.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/2263/17 Номер провадження 11-кп/786/935/18Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: в порядку КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого – судді Рябішина А.О.

суддів: Гонтар А.А., Герасименко В.М.,

з секретарем – Журою Н.Л.,

за участю: прокурора – Акулової С.М.

засудженої – ОСОБА_2

захисника – адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляцією захисника – адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 червня 2018 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, засудженої: 01.06.2017 року вироком Крюківського районного суду м. Кременчука за ч. 1, 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України – звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, проживаюча за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, для відбування призначеного судом покарання, -

у с т а н о в и л а:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Цією ухвалою подання Крюківського РС Кременчуцького міськрайонного відділу з питань пробації в Полтавській області про скасування іспитового строку ОСОБА_2 засудженої за ч. 1, 2 ст. 185 КК України вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та направлення засудженої ОСОБА_2 для відбування призначеного судом покарання - задоволено;

Скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженої ОСОБА_2 , призначеного вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року за ч.1, 2ст.185 КК України.

Направлено засуджену ОСОБА_2 , для реального відбування призначеного покарання за вироком Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 01.06.2017 року за ч.ч.1,2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Затримано засуджену ОСОБА_2 в залі суду та направлено її до Полтавського слідчого ізолятору для вирішення питання про місце відбування покарання.

Строк відбування покарання визначено відраховувати з моменту фактичного затримання 25.06.2018 року.

Задовольняючи вищевказане подання місцевий суд послався на те , що засуджена систематично порушувала обов’язки, покладені на неї вироком суду, на працює, проживає за рахунок співмешканця та має високий ризик до вчинення повторного кримінального правопорушення, згідно проведеної оцінки ризику.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подали

В поданій апеляції захисник засудженої ОСОБА_2-адвокат ОСОБА_3 просить ухвалу суду щодо її підзахисної скасувати та постановити нову , якою у задоволенні подання Крюківського РС Кременчуцького міськрайонного відділу з питань пробації в Полтавській області відмовити.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що засуджена ОСОБА_2 за час іспитового строку жодного разу не притягувалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності, займалась пошуками роботи, працевлаштовувалась, проживає з співмешканцем, з яким має намір одружитися та створити сім’ю.

Також апелянт зазначає, що ні в поданні, ні в ухвалі не обґрунтовано того, що засуджена має високий ризик повторного вчинення кримінального правопорушення. Посилається на молодий вік засудженої та неповне з’ясування усіх обставин справи.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні

Засуджена та її захисник в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував з приводу задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду

За змістом ст.370 КПК України судове рішення повинної бути законним , обґрунтованим і вмотивованим.

Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень закону.

Задовольняючи подання органу виконання покарань суд першої інстанції послався на те , що засуджена не виконала покладених на неї вироком суду обов’язків та навів конкретні доказу цього факту.

Зокрема суд послався на встановлені факти неявки засудженої для реєстрації у визначені дні – 21.11.2017 року , 19.12.2017 року , 06.02.2018 року , 20.02.2018 року , 06.03.2018 року , 03.04.2018 року , 17.04.2018 року , 02.05.2018 року та 15.05.2018 року , винесення щодо цих фактів органом пробації , попереджень і як підсумок на систематичне порушення засудженою обов’язків покладених на неї судом.

Із вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги захисника засудженої не спростовують наведених вище висновків та є непереконливими.

Звільнення засудженої особи від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком є проявом довіри держави до вказаної особи. При цьому держава сподівається , що особа усвідомлюючи суспільну небезпечність вчиненого нею злочину і виявлену при цьому до неї довіру , прикладе всіх зусиль для того щоб виправдати цю довіру своєю сумлінною поведінкою , виконанням покладених на неї судом обов’язків тощо.

Як встановлено апеляційним судом вироком Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.06.2017 року ОСОБА_2 була засуджена за ст.ст.185 ч. 1 , 185 ч.2 , 70 КК України остаточно на 3 роки позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_2 була звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків передбачених ст.76 КК України , а саме : періодично заявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання , роботи або навчання.

Таким чином, держава виявила довіру до засудженої та звільнила її від відбування призначеного покарання сподіваючись при цьому , що остання своєю сумлінною поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов»якзів , виправдає цю довіру.

З 10 липня 2017 року ОСОБА_2 перебуває на обліку Крюківського РС Кременчуцького МРВ з питань пробації і 11 липня 2017 року була ознайомлена із порядком та умовами іспитового строку та їй було визначено дні реєстрації 1-й та 3-й вівторок кожного місяця.

За період виконання вироку засуджена ОСОБА_2 , як вже наголошувалось вище , у визначені дні – 21.11.2017 року , 19.12.2017 року , 06.02.2018 року , 20.02.2018 року , 06.03.2018 року , 03.04.2018 року , 17.04.2018 року , 02.05.2018 року та 15.05.2018 року , не з’явилась для реєстрації до органу з питань пробації.

Крім того варто звернути увагу , що засуджена фактично змінила місце проживання і після встановлення органом пробації її нового місця мешкання , продовжувала не з’являтися до органу пробації.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення , що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення , суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Аналізуючи наведену норму закону у взаємозв’язку із встановленими обставинами , колегія суддів вважає , що суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що засуджена не виконує покладені на неї обов’язки , що свідчить про неї як про особу , яка не виправдала довіри і не бажає стати на шлях виправлення.

На користь цього факту свідчить, на думку колегії суддів, системність порушень, допущених засудженою , її не реагування на заходи впливу , які застосовувались щодо неї.

Колегія суддів вважає таким , що не ґрунтується на законі, посилання автора апеляції на той факт , що засуджена за час іспитового строку не притягувалась до адміністративної чи кримінальної відповідальності і це є підставою для того щоб не направляти її для відбування призначеного покарання.

Так, за змістом ч.2 ст.78 КК України , що була наведена вище , систематичне вчинення особою правопорушень , що потягли за собою адміністративні стягнення , є самостійною підставою , наряду із невиконанням обов’язків , для висновку органу пробації , що особа не бажає ставати на шлях виправлення і є також самостійною (або в сукупності) підставою для направлення для відбування покарання.

Вчинення ж нового злочину в період іспитового строку за приписами ч.3 ст.78 КК України є підставою для призначення покарання за правилами статті 71 КК України.

Не були встановлені в ході апеляційного розгляду також і порушення положень Інструкції з виконання покарань за вироками , не пов»язаними з позбавленням волі , на чому наголошується в апеляції захисника.

Не відповідають фактичним обставинам також і доводи апеляції щодо невжиття органом пробації заходів реагування у виді письмового попередження.

Матеріали особової справи на засуджену ОСОБА_2 містять численні рапорти працівників органу пробації , пояснення ОСОБА_2 щодо вчинених нею порушень умов іспитового строку , письмові попередження засудженої ОСОБА_2 за вчинене нею невиконання покладених на неї обов’язків.

Не ґрунтуються на законі посилання автора апеляції , що ні в поданні, ні в ухвалі не обґрунтовано того, що засуджена має високий ризик повторного вчинення кримінального правопорушення , оскільки ці факти не мають жодного правового значення для висновку суду про те , що особа не виконає покладені на неї інші обов’язків (явка для реєстрації до органу пробації).

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання , що доводи апеляції захисника засудженої не спростовують висновків суду першої інстанції та колегії апеляційного суду.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства , які послугували б підставою для скасування судового рішення , колегією суддів не встановлено.

Рішення суду є законним , обґрунтованим і вмотивованим , а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити , а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404,405,407 КПК України , ст.78 КК України , колегія суддів апеляційного суду Полтавської області ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення , а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 червня 2018 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

__ _____ _______

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5