Постанова № 75981199, 21.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 365/298/18 Головуючий у І інстанції Денисенко Н. О.Провадження № 22-ц/780/3427/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 51 21.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2018 року м.Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії судів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Мережко М.В.,

суддів: Березовенко Р.В., Олійника В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року про передачу справи на розгляд іншого суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Згурівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів,

встановив:

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Згурівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 третя особа - орган опіки та піклування Згурівської районної державної адміністрації Київської області, про позбавлення батьківських прав та збільшення розміру аліментів.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року вказану цивільну справу передано на розгляд Бобринецькому районному суду Кіровоградської області.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За правилами ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За правилами п. 1 ч.1 ст. 30 ЦПК України Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 6).

Як видно з відповіді Сукогліївської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області на запит, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 25).

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Бобринецькому районному суду Кіровоградської області, суд першої інстанції посилався на те, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2, а відтак, справа не підсудна Згурівському районному суду Київської області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є позбавлення відповідача батьківських прав та збільшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з нього, на утримання неповнолітньої дитини.

Справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності - відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків.

Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК.

Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Як роз'яснено п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про непідсудність даної цивільної справи Згурівському районному суду Київської області.

Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням викладеного, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 379 382, 383, 384 України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 20 червня 2018 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Мережко

Судді Р.В. Березовенко

В.І. Олійник