Постанова № 75981190, 20.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/1247/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/3200/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 26 20.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Мережко М.В.,

Суддів - Суханової Є.М. ,Лівінського С.В.

Секретар - Шуляк Д.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ « Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2018 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ « Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_3 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року позивач звернувся із зазначеним позовом до Таращанського районного суду Київської області .

Справа перебувала у провадженні Таращанського районного суду Київської області до 25 квітня 2016 року .

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 25 квітня 2016 року справа передана на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області ( т.1 а.с. 230-231 ).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України ( належним чином повідомлений позивач повторно не з»явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки , крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез»явлення не перешкоджає розгляду справи ) .

Позивач , Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ « Надра» Стрюкова І.О., подала апеляційну скаргу на ухвалу , в якій просить суд скасувати ухвалу посилаючись на порушення норм процесуального права , справу просить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов»язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 20 серпня 2018 року ( т.3 а.с. 27-30 ) за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від апелянта не надходило. Заяв про причини неявки в судове засідання від апелянта до апеляційного суду не надходило.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи , що апелянт та інші особи , які приймають участь у справі, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи , про причини неявки сторони суд не повідомили , колегія суддів вважає , що неявка сторін спрямована на затягування розгляду справи, наслідком чого є порушення розумних строків розгляду справи визначених вимогами ЦПК , а тому вважати причини неявки апелянта до суду поважними , відсутні.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції ,залишаючи позов без розгляду виходив із того , що позивач в судові засідання призначені на 13 квітня 2018 року та 05 червня 2018 року не з»явився , заяви від позивача про причини неявки до суду не надходили, а відтак неявка в судове засідання 05 червня 2018 року є повторною.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам і матеріалам справи .

Як видно із матеріалів , справа перебувала у провадженні Таращанського районного суду Київської області із 20 серпня 2015 року по 25 квітня 2016 року ( т.1 а.с. 1 , 230-231) .

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 25 квітня 2016 року справа передана на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області ( т.1 а.с. 230-231 ).

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2016 року справа прийнята до провадження ( т.1 а.с. 251) .

В подальшому справа призначалась неодноразово до розгляду -

12 липня 2016 року ( т.2 а.с. 6 - неявка відповідача ) ,

16 вересня 2016 року ( т.2 а.с. 14 - знято з розгляду , у зв»язку із знаходженням судді на лікарняному) , 28 жовтня 2016 року ( т.2 а.с.67) , 05 грудня 2016 року ( т.2 а.с.77 - не з»явились сторони ) , 26 січня 2017 року (т.2 а.с. 86 - не з»явились сторони ) , 20 березня 2017 року ( т.2 а.с. 94, неявка відповідачів ) , 30 травня 2017 року ( т.2 а.с. 103 - знято з розгляду , у зв»язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі) , 11 вересня 2017 року ( т.2 а.с. 112 - знято з розгляду, у зв»язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі),

06 жовтня 2017 року ( т.2 а.с. 196 - неявка сторін , наявна заява позивача про відкладення ) ,

06 листопада 2017 року ( т.2 а.с. 204 - неявка сторін) , 13 грудня 2017 року ( т.2 а.с. 211- знято з розгляду , у зв»язку із перебуванням судді на лікарняному) , 19 лютого 2018 року ( т.2 а.с. 220- відкладено у зв»язку із неявкою позивача , позивач належним чином повідомлений ) ,

13 квітня 2018 року ( т.2 а.с. 223,225, знято із розгляду , у зв»язку із перебуванням судді на лікарняному, заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача ),

05 червня 2018 року ( т.2 а.с. 233, неявка сторін, позивач належним чином повідомлений а.с.231, заяв від позивача не надходило.) .

Постановляючи оскаржувану ухвалу , суд першої інстанції помилково виходив з того, що позивач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи , без поважних причин повторно не з"явився в судове засідання , і ніяких заяв від позивача про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з»явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки , крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез»явлення не перешкоджає розгляду справи .

За змістом статті 257 ЦПК України повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як неприбуття вдруге на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду.

Якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, то в такому випадку суд не вправі залишити його позов без розгляду.

Як видно із матеріалів справи ( т.2 а.с. 229)) судове засідання 13 квітня 2018 року не відбулося у зв»язку із перебуванням судді на лікарняному. Позивач належним чином повідомлений про час розгляду справи на 13 квітня 2018 року (т. 2 а.с.231) , 12 квітня 2018 року надіслав заяву про розгляд справи без участі та присутності позивача ( т.2 а.с.223- 225).

Крім того , в матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення позивача про розгляд справи на 05 червня 2018 року , а тому висновок суду про повторну неявку позивача без поважних причин є помилковим , крім того суд не взяв до уваги наявність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності , а відтак підстави залишати позов без розгляду відсутні .

При цьому слід зазначити , що справа тривалий час перебуває на розгляді , і сторони які приймають участь у справі , як позивач , так і відповідачі , зловживають своїми процесуальними правами , що впливає на дотримання розумних строків розгляду справи .

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, крім того вважає ,що неявка позивача і його представника, відповідачів у судові засідання спрямована на зловживання своїми процесуальними правами та на затягування розгляду справи, наслідком чого є порушення розумних строків розгляду справи , визначених ст. 157 ЦПК України ( у редакції , чинній на момент розгляду справи) , з урахуванням того , що справа призначалась до розгляду більше 10 разів , і у провадженні перебуває з 20 серпня 2015 року .

Статтею 44 ЦПК України визначено , що зловживання процесуальними правами є неприпустимим .

Перевіряючи законність і обґрунтованість постановленої ухвали , в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України , колегія суддів ,-

П о с т а н о в и л а ;

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ « Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2018 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття . Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення , а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 24 серпня 2018 року .

Головуючий Судді