Постанова № 75976205, 21.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 753/4230/18

провадження № 22-ц/796/7105/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.

суддів - Лапчевської О.Ф., Вербової І.М.

за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання – Виноградової А.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року у складі судді Трусової Т.О.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати недійсним кредитний договір №490964462 від 13 січня 2017 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2018 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 18 липня 2018 року позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає її незаконною та такою, що не відповідає нормам процесуального права.

Вказує на те, що відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції не перевірив чи є тотожними предмети позову у справах № 753/5098/18 та № 753/4643/18.

Зазначає, що у справі № 753/5098/18 спір між тими ж сторонами виник з приводу іншого кредитного договору № 490964462, що також укладений 13 січня 2017 року.

Вказані кредитні договори є незалежними один від одного та мають окремі істотні умови, проте суд першої інстанції цій обставині не надав належної оцінки.

Звертає увагу, що відповідно до вимог пункту 10 частини третьої статті 175 ЦПК України в позовній заяві зазначав про те, що одночасно з цією позовною заявою не подано та не розглядається інша справа з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в апеляційній скарзі просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог процесуального закону.

Клопотань про відкладення розгляду справи до початку розгляду справи по суті до суду не надходило.

Згідно положень частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, місцевий суд керувався пунктом 3 частини першої статті 186 ЦПК України та виходив з того, що в суді на розгляді вже перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте, ухвала суду не відповідає указаним нормам, що відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що 27 березня 2018 року Дарницьким районним судом м. Києва (суддя Мицик Ю.С.) відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не перевірив чи є тотожним предмет спору у даній справі та у цивільній справі №753/5098/18.

Як убачається зі змісту позовної заяви у справі, що переглядається, ОСОБА_1 посилався на порушення своїх прав, що випливають з кредитного договору № 490964462 від 13 січня 2017 року.

Відповідно до посилань, викладених в апеляційній скарзі, існує кредитний договір №490964455 від 13 січня 2017 року, який і став предметом позову в справі №753/5098/18 між тими самими сторонами та з тих же підстав, що і в даній справі. На підтвердження зазначеного апелянтом надано копії відповідних кредитних договорів.

Кожен із зазначених кредитних договорів є незалежним та самостійним договором, який має окремі умови, проте місцевий суд не перевірив тотожність предмету спору в зазначених цивільних справах.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надавши їм належну правову оцінку, колегія суддів уважає висновок місцевого суду про відмову у відкритті провадження у справі передчасним та помилковим, оскільки спір у вищезазначених цивільних справах виник між тими самими сторонами, з тих самих підстав, проте містить різний предмет спору.

Згідно частини третьої статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.

У своєму рішенні в справі "Голдер проти Сполученого Королівства", 1975 р. суд відзначив: "Було б неприйнятним, на думку Суду, якби ч. 1 ст. 6 детально визначала процесуальні гарантії сторонам у судовому провадженні, не забезпечивши, насамперед, того, без чого користування такими гарантіями було б неможливим, а саме: доступу до суду. Характеристики "справедливості, публічності та оперативності судового провадження були б марними за відсутності судового провадження". Тож право на доступ до правосуддя має дуже важливе значення і без сумніву його необхідно вважати засадою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження не з’ясувавши всі обставини справи та не перевірив чи є тотожними предмети позову у вищеописаних справах, що призвело до неправильного вирішення справи та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, що відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування такої ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 28 березня 2018 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Повне судове рішення складено 21 серпня 2018 року.

Головуючий: В.А. Кравець

Судді: О.Ф. Лапчевська

І.М. Вербова