
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака І.О.
суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.
з участю секретаря Гановської А.М.
прокурора Шевченко А.Г.
представника власника майна ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2018 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ НП України Олійника В.Е., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Генеральної прокуратури України Колесником М.О., про арешт майна та накладено арешт на зареєстровані за підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 транспортні засоби:
- автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2351", 2004 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (VTNT) НОМЕР_5;
- автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2656", 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова (VIN) НОМЕР_6;
- автомобіль марки "GMC YUKON 5300", 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (VIN) НОМЕР_11;
- автомобіль марки "MERCEDES-BENZ GL 550 5461", 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер кузова (VIN) НОМЕР_7;
- автомобіль марки "MERCEDES-BENZ S 500 4MATIC 5462", 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер кузова (VIN) НОМЕР_10.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.09.2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що слідчим суддею не враховані вимоги ст. 170 та ст. 173 КПК України, оскільки в ухвалі відсутні мета та правова підстава накладення арешту. Також слідчим в клопотанні не зазначено відомостей, які б дозволили встановити співмірність вартості вилученого майна та розмір потенційної шкоди.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без повідомлення представника власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив ї задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.
Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012000090000479 від 24.12.2012 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27. Ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.
06.03.2018 року ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №12012000090000479 від 24.12.2012 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
12.03.2018 року старший слідчий з ОВС ГСУ НП України Олійник В.Е., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Генеральної прокуратури України Колесником М.О., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на зареєстровані за підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 транспортні засоби: автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2351", 2004 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (VTNT) НОМЕР_5; автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2656", 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова (VIN) НОМЕР_6; автомобіль марки "GMC YUKON 5300", 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (VIN) НОМЕР_11; автомобіль марки "MERCEDES-BENZ GL 550 5461", 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер кузова (VIN) НОМЕР_7; автомобіль марки "MERCEDES-BENZ S 500 4MATIC 5462", 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер кузова (VIN) НОМЕР_10, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 5 ст. 170 КПК України.
12.03.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання задоволено.
Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, оскільки це майно у відкритому кримінальному провадженні є речовим доказом.
З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя не дотримався.
Як вбачається з внесеного на розгляд клопотання органу досудового розслідування, слідчий просить накласти арешт на майно, належне підозрюваному ОСОБА_2, а саме на транспортні засоби: автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2351", 2004 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (VTNT) НОМЕР_5; автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2656", 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова (VIN) НОМЕР_6; автомобіль марки "GMC YUKON 5300", 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (VIN) НОМЕР_11; автомобіль марки "MERCEDES-BENZ GL 550 5461", 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер кузова (VIN) НОМЕР_7; автомобіль марки "MERCEDES-BENZ S 500 4MATIC 5462", 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер кузова (VIN) НОМЕР_10, з підстав наявності правової підстави, передбаченої ч. 5 ст. 170 КПК України, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, санкція яких передбачає додаткову міру покарання у виді конфіскації майна, а відтак, як зазначає орган досудового розслідування у своєму клопотанні, з метою забезпечення подальшого можливого виконання такого виду покарання, як конфіскація особистого майна та запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Разом з тим, слідчий суддя при визначенні правової підстави для арешту майна посилається на наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України, а саме відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто накладення арешту з метою збереження речових доказів. При цьому, відповідного процесуального рішення та будь-яких доказів, які б вказували про відповідність майна ознакам речового доказу надані матеріали справи не містять. Крім того, органом досудового розслідування також зазначається зовсім інша правова підстава для арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, стороною обвинувачення доведено наявність підстав, передбачених ч. 5 ст. 170 КПК України, зокрема належність зазначеного майна підозрюваному ОСОБА_2, а відтак задоволенню клопотання слідчого та накладення арешту на майно, з підстав вказаних у клопотанні.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, як вважає колегія суддів, апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання старшого слідчий з ОВС ГСУ НП України Олійник В.Е., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Генеральної прокуратури України Колесником М.О., про арешт майна, а саме зареєстрованих за підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 транспортних засоби: автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2351", 2004 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (VTNT) НОМЕР_5; автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2656", 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова (VIN) НОМЕР_6; автомобіль марки "GMC YUKON 5300", 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (VIN) НОМЕР_11; автомобіль марки "MERCEDES-BENZ GL 550 5461", 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер кузова (VIN) НОМЕР_7; автомобіль марки "MERCEDES-BENZ S 500 4MATIC 5462", 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер кузова (VIN) НОМЕР_10 необхідно задовольнити та накласти арешт на перелічене рухоме майно підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ НП України Олійника
В.Е., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Генеральної прокуратури України Колесником М.О., про арешт майна та накладено арешт на зареєстровані за підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 транспортні засоби, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ НП України Олійника В.Е., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу Генеральної прокуратури України Колесником М.О., про арешт майна, а саме зареєстрованих за підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 транспортних засобів, - задовольнити.
Накласти арешт на зареєстровані за підозрюваним ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 транспортні засоби:
- автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2351", 2004 року випуску, коричневого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова (VTNT) НОМЕР_5;
- автомобіль марки "HYUNDAI, SANTA FE 2656", 2007 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер кузова (VIN) НОМЕР_6;
- автомобіль марки "GMC YUKON 5300", 2005 року випуску, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер кузова (VIN) НОМЕР_11;
- автомобіль марки "MERCEDES-BENZ GL 550 5461", 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер кузова (VIN) НОМЕР_7;
- автомобіль марки "MERCEDES-BENZ S 500 4MATIC 5462", 2007 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9, номер кузова (VIN) НОМЕР_10.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
___ _______ _____
Рибак І.О. Дзюбін
В.В. Росік Т.В.
Справа № 11-сс/796/2041 /2018 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач: Рибак І.О.
Судове рішення № 75976079, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 01.08.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/12510/18-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: