Постанова № 75975673, 15.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1490/18

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

15 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Загороднюка А.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Кравчука В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2018 року позивач ОСОБА_4, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду заяви позивача від 27.03.2018 у строки та спосіб передбачені Земельним Кодексом України, визнання протиправною бездіяльність начальника Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо розгляду заяви позивача від 27.03.2018 у строки та спосіб передбачені Земельним Кодексом України, стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 1 000 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, стягнення з начальника Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області 1 000 000 грн. 00 коп. моральної шкоди. (з урахуванням залишення без розгляду позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність, яка розташована за межами населеного пункту Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, відповідно до вимог Земельного кодексу України та зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність, яка розташована за межами населеного пункту Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, та передати її у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідно до вимог Земельного кодексу України).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.05.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати дане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її в повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник відповідач заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду - без змін.

Заслухавши, суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 27.03.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га, що розташована за межами населених пунктів Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області та передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 10.04.2018 № М-4282/0-3405/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило, що згідно з укладеними меморандумами про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі земель сільськогосподарського призначення державної власності в комунальну власність об'єднаних територіальних громад між Головним управлінням Держгеокадастру в Хмельницькій області та об'єднаними територіальними громадами від 08.02.2018, на території Дунаєвецького району проводяться роботи по інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з метою їх передачі в комунальну власність об'єднаних територіальних громад з визначеними в державному земельному кадастрі кадастровими номерами та запропонувало долучити рішення об'єднаної територіальної громади про згоду щодо виділення земельної ділянки для вказаних цілей та повторно звернутись із заявою.

17.04.2018 позивач, вважаючи дії відповідачів протиправними та такими, що завдали йому моральних страждань, звернувся до суду з цим позовом.

Наказом "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" від 20.04.2018 № 22-2624-СГ Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_4, яка розташована за межами населених пунктів Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, надало у власність позивача земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для ведення особистого селянського із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Маківської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

За заявою представника позивача ухвалою від 15.05.2018 суд позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про зобов'язання розглянути заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2 га, розташованої за межами населеного пункту Маківської сільської ради Дунаєвецького району та зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та передати її у власність позивача для ведення особистого селянського господарства залишив без розгляду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій належним чином розглянуло заяву позивача від 27.03.2018 у спосіб, визначений Земельним кодексу України.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.1 ст.3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На підставі вимог ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як передбачає ч.5 ст.116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. У відповідності до ч.2 цієї статі Кодексу особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Однак, у відповідності до ч.9 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Враховуючи, що позивач звернувся з заявою до відповідача 27.03.2018, а наказ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" виданий 20.04.2018 під номером № 22-2624-СГ, то колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в межах позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду заяви позивача від 27.03.2018 у строки та спосіб передбачені Земельним Кодексом України та вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів, розглядаючи позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльність начальника Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області щодо розгляду заяви позивача від 27.03.2018 у строки та спосіб передбачені Земельним Кодексом України приходить до висновку, що задоволенню вона не підлягає, з огляду на наступне.

Як передбачає ч.7 та ч.9 ст.118 ЗК України саме відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою та приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, а не відповідний керівник даної установи (органу).

Стосовно стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Згідно з п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Позивач зазначає, що судом першої інстанції не надано об'єктивної оцінки його доводам щодо спричиненої моральної шкоди.

Однак, під час розгляду судом першої інстанції справи, позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду щодо відмови в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи всі обставини та матеріали справи, норми законодавства та доводи сторін колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року скасувати.

Винести нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_4 від 27.03.2018 у строки та спосіб передбачені Земельним Кодексом України.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 серпня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Загороднюк А.Г.