Рішення № 75974331, 21.08.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2655/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ, Управління), в якому просить: визнати дії відповідача, які полягають у відмові в призначенні пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку неправомірними та зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити позивачу трудову пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до пп.1 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25.04.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як помічник машиніста, неодноразово здійснював поїздки в 30-кілометрову зону відчуження Чорнобильської АЕС та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по перевезенню в потягах народно - господарських вантажів і виконанню господарських робіт, у зв'язку з чим його визнано учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії. Звернувшись до відповідача із відповідною заявою, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії із заниженням пенсійного віку, оскільки в картці дозиметричного контролю не вказані населені пункти зони відчуження, а інші первинні документи (табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, посвідчення про відрядження, наряд -завдання та інше) підтверджуючі факт перебування в зоні відчуження не надавались.

Із зазначеною відмовою позивач погодитись не може та змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки при подачі документів для призначення пенсії ним подавалося посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та відповідні довідки, що підтверджують про зайнятість позивача на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах та вказують на первинні документи, які стали підставою для їх видачі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали від 23.07.2018 для подання відзиву на позов.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що позивач не відпрацював жодного робочого дня в зоні відчуження. Також наголошує, що первинними документами є ті документи, що складені в період роботи в зоні відчуження. Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листи та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження. Водночас, позивач не надавав до Управління інших первинних документів, які б підтвердили факт перебування позивача в нселених пунктах чи об'єктах зони відчуження на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Одночасно, відповідач просив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

З огляду на заявлене клопотання, суд вважає за необхідне вказати, що дана справа підпадає під визначення, наведене у п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), а тому дія ч.4 ст.260 КАСУ, яка передбачає право відповідача на подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не розповсюджується на цю справу в силу ч.7 ст.260 КАСУ. За наведених обставин, суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим.

Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При зверненні позивача за призначенням пенсії ним було також додано до заяви:

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії;

- довідку форми №122 від 19.04.2018 №640, яка видана Виробничим підрозділом моторвагонне депо Чернігів Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за роботу в зоні відчуження 18.05.1986, 20.06.1986, 10.07.1986, 07.08.1986, 22.08.1986, 18.09.1986, 30.10.1986, 04.11.19866, 08.11.1986;

- копію карти дозиметричного контролю на якій зазначено час роботи в зоні в годинах.

Тобто, час фактичного перебування в зоні відображено в годинах в картці дозиметричного контролю, які не завірені підписами посадових осіб і печаткою. При цьому, судом встановлено, що жодних інших первинних документів за час роботи в зоні відчуження, які б підтвердили факт перебування в 30-кілометровій зоні позивач не надав.

В подальшому, проаналізувавши надані документи, Чернігівське ОУПФУ прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку на 10 років, оскільки позивач не відпрацював жодного повного робочого дня в зоні відчуження та періоди роботи в 30-кілометровій зоні не підтверджені первинними документами та надіслано письмову відмову від 02.07.2018 №14829/06 (а.с.7), якою повідомлено позивача про прийняте рішення.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

В силу ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років.

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Згідно із ч.1 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 до 31.12.1986 від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Так, документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Згідно пп.5 п.2.1 згаданого порядку документами, які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

З аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21.11.2006 №21-1048во06 та від 04.09.2015 №690/23/15-а.

Крім наведеного, суд зазначає, що згідно ст.10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.

Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, є довідка форми №122, що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії. Інший порядок підтвердження факту участі на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, чинним законодавством на даний час не передбачено.

Документами, що підтверджують періоди роботи в зоні відчуження можуть слугувати також: первинні довідки, первинний табель обліку робочого часу, дорожні листки та інші первинні документи, які містять відмітки підприємств, установ, організацій, в складі яких виконувались роботи та які були розташовані в зоні відчуження.

У виключних випадках для підтвердження періодів роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можуть прийматись виписки з особових рахунків про здійснення підвищеної оплати праці за умови, що в особових рахунках зазначено за скільки днів здійснено підвищену оплату.

Судом встановлено, що позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та він віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже підстави вважати, що така особа не перебувала та не виконувала роботи у зоні відчуження об'єктивно відсутні. Відповідачу також надавалась довідка за формою №122 від 19.04.2018 №640 (а.с.10).

Серед іншого, в трудовій книжці позивача містяться записи про прийняття його 05.02.1986 на посаду помічника машиніста тепловоза локомотивного депо Чернігів на період виробничої практики та подальшого прийнятя помічником машиніста тепловоза цього ж депо, що опосередковано підтверджує те, що в період виконання робіт в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, позивач дійсно працював помічником машиніста тепловоза.

Також, на підтвердження факту виконання позивачем робіт в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, локомотивним депо ст.Чернігів видана довідка встановленого зразка від 28.10.1992 №108, в якій зазначені дні та станції, де позивач виконував роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС (а.с.12).

Іншими достовірними доказами, які можуть підтвердити факт роботи в зоні відчуження, слід також вважати картку дозиметричного контролю. Вказаний документ є первинним і об'єктивно свідчить про перебування позивача в зоні відчуження.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем додаткових документів, оскільки відповідно до абз.3 п.7.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, який документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Натомість, суд вважає, що на виконання умов Порядку, позивачем надано всі необхідні для призначення пенсії документи, які підтверджують, що він був безпосередньо зайнятий на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії, а тому твердження Чернігівського ОУПФУ у своєму повідомленні, що позивач не відпрацював жодного повного робочого дня в зоні відчуження та на ту обставину, що період роботи в 30-кілометровій зоні не підтверджений первинними документами є протиправними.

Згідно пп.1 п.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення з пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. А отже, у відповідності до вищезазначеної норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія позивачу має бути призначена з 25.04.2018, з дня його звернення.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст.227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, ід код НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп. Миру,44, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 40378209) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 трудову пенсію за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку відповідно до пп.1 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 25.04.2018.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 21серпня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк