Вирок № 75966691, 20.08.2018, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/3469/18

Номер провадження 1-кп/725/181/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2018 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретарів: Майстрюк В.О., Марчука Д.М.

прокурора: Шевчука Д.В.

захисника: Шеремети І.С.

потерпілої: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12018260020000627 від 01 червня 2018 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця с.Черепківці, Глибоцького району, Чернівецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

Так, солдат ОСОБА_3 11.02.2016 року був призваний на військову службу за контрактом Глибоцьким РВК Чернівецької області. У відповідності до контракту обвинувачений був прийнятий 11.02.2016 року на військову службу за контрактом на три роки з 11.02.2016 року по 11.02.2019 року. З 05.12.2016 року по теперішній час ОСОБА_3 проходить військову службу на посаді навідника кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки у військовій частині А 3029.

Наказом командира військової частини - польова пошта В2235 (військова частина А 3029) від 05.12.2016 року №114-РС ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу вказаної військової частини, яка розташована за адресою вул.Васіле Олександрі, 46 м.Чернівці та призначений на посаду навідника кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки даної військової частини, у військовому званні «старший солдат».

01.06.2018 року о 17 год. 55 коп. навідник гранатометного відділення військової частини А 3029 старший солдат ОСОБА_3, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, а саме: заволодіння чужим майном, із застосуванням погрози насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, перебуваючи неподалік будівлі «Чернівецького обласного автодору», що по вул. Головній, 205 м.Чернівці, побачив на тротуарній доріжці невідому йому раніше жінку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка через ліве плече тримала матерчату жіночу сумку білого кольору.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, шляхом застосування погрози насильства, яке є небезпечними для життя та здоров'я особи, умисно, протиправно, із застосуванням зброї, а саме: пневматичного пістолету марки «SAS Makarov» 177 cal.4,5 mm, підійшов позаду неї, де відкрито приставивши пістолет їй до нижньої частини поперечної ділянки тулуба, наказав ОСОБА_2 не рухатись та віддати йому свої гроші, на що остання, будучи сильно схвильованою, не стала цього робити.

У подальшому старший солдат ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний умисел та тримаючи зброю біля тулуба потерпілої, відкрив її жіночу сумочку та дістав з неї гроші в сумі 420 гривень, після чого, сховавши зброю, пішов з місця злочину в невідомому напрямку.

Своїми діями обвинувачений завдав потерпілій матеріальної шкоди в сумі 420 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), тобто злочин, передбачений ч.1 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та суду пояснив, що дійсно при вказаних в обвинуваченні обставинах, у вказаному місці та у вказаний час вчинив напад на потерпілу із погрозою застосування до неї насильства. У вчиненому щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що претензій до обвинуваченого не має. Просила суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що орган досудового розслідування правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст. 187 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення: те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України відноситься до тяжких злочинів, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, по місцю проходження служби характеризується позитивно, його молодий вік, у потерпілої відсутні претензії до обвинуваченого.

Суд враховує, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину; завдану злочином шкоду відшкодовано.

Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3

Обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлені.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність таких, що обтяжують, відсутність претензій з боку потерпілої, особу винного, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливістьпризначення обвинуваченому за ст. 187 ч.1 КК України мінімального покарання, визначеного санкцією статті, оскільки даний вид покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

При цьому суд враховує положення п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».

У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Суд нагадує, що коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».

Тому, судвважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши відносно нього ст.ст.75,76 КК України та звільнивши від призначеного покарання з випробуванням.

Таку міру суд вважає достатньою не тільки для покарання ОСОБА_3 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення.

Зважаючи на те, що у справі було понесено витрати на залучення експерта, суд, враховуючи вимоги ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути вказані витрати з ОСОБА_3

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 484 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов'язавши його протягом іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини, повідомляти його про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до командира військової частини.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком в законної сили засудженому ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою в Чернівецькій установі виконання покарань відділу ДПтСУ в Чернівецькій області на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

Речовий доказ: ДВД диск з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ: гроші в сумі 400 грн. 00 коп., які повернуто потерпілій ОСОБА_2 - залишити у власності останньої.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь держави понесені судові витрати у розмірі 572 грн. 00 коп.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька