Ухвала суду № 75958096, 14.08.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12209/18

Провадження № 1-кс/344/5478/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Островський Л.Є., з участю секретаря Гули Р.М., прокурора Поп'юка В.Д., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090000000603 від 07.08.2018, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що лейтенант поліції ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області № 508 о/с від 09.12.2016 призначений на посаду слідчого слідчого відділення Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

02 серпня 2018 року о 23 год. 13 хв. слідчий слідчого відділення Яремчанського відділення поліції ОСОБА_1 під час перебування в слідчо-оперативній групі отримав виклик про конфлікт на території залізничного вокзалу станції Яремче, що у м. Яремче Івано-Франківської області, за повідомленням ОСОБА_3 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 поблизу літнього майданчика кафе.

Прибувши на місце події о 23 год. 44 хв., у ході опитування учасників конфлікту у слідчого Бойко М.М. виник злочинний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4

Реалізуючи злочинний умисел та створюючи умови, за яких ОСОБА_4 буде змушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідках для своїх прав та інтересів, 03.08.2018 близько 01 год. слідчий Бойко М.М. зателефонував до ОСОБА_4 та призначив йому зустріч на території залізничного вокзалу станції Яремче, що за адресою м. Яремче, вул. Свободи, 268.

Перебуваючи у вказаному місці, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_4 сісти в салон службового автомобіля, після чого діючи з метою особистої наживи та незаконного збагачення, повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди в сумі 150 доларів США за невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі заяви ОСОБА_3 про спричинення йому тілесних ушкоджень.

У подальшому, у період часу з 03.08.2018 по 08.08.2018 ОСОБА_1 неодноразово телефонував ОСОБА_4, нагадуючи про необхідність передати йому грошові кошти у найкоротший час.

Усвідомлюючи, що реєстрація кримінального провадження може призвести до обвинувачення його у вчиненні злочину, ОСОБА_4 був змушений погодитись на протиправну вимогу ОСОБА_1

08.08.2018 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_1 прибув до м. Яремче Івано-Франківської області, де зустрівся з ним в центральній частині міста.

ОСОБА_1 з метою отримання неправомірної вигоди у місці, де б його протиправні дії не могли бути виявлені сторонніми особами, запропонував ОСОБА_4 піти з ним в напрямку залізничної колії станції Яремче.

Неподалік пішохідного моста через залізничну колію ОСОБА_1 дав ОСОБА_4 свій блокнот та сказав покласти в нього обумовлену суму неправомірну вигоду.

Виконуючи вказівку ОСОБА_1, ОСОБА_4 помістив частину неправомірної вигоди - грошові кошти в сумі 3000 грн. у блокнот, який на вимогу ОСОБА_1 поклав на бетонну опору пішохідного моста, а ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, взяв вказаний блокнот із грошовими коштами та пішов на територію Яремчанської центральної міської лікарні.

У подальшому, 08.08.2018 близько 19 год. на території Яремчанської центральної міської лікарні, що в м. Яремча по вул. Довбуша, 5, ОСОБА_1 було затримано працівниками правоохоронних органів та вилучено предмет неправомірної вигоди в сумі 3000 гривень.

Таким чином, слідчий слідчого відділення Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення вимагав та 08.08.2018 незаконно одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в сумі 3000 гривень за невнесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_3

За таких обставин, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, працює слідчим слідчого відділення Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Захисник в судовому засіданні заперечив з приводу даного клопотання, та просив суд обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою

В судовому засіданні підозрюваний заперечив з приводу даного клопотання.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 09 серпня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Як вбачається із матеріалів клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину (ч. 3 ст. 368 КК України), за який передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років та який був скоєний ним у період виконання владних повноважень, з корисливих мотивів. Його дії і сам ОСОБА_1 як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1, усвідомлюючи неминучість покарання, може залишити місце проживання, виїхати за межі державного кордону України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищувати та приховувати або спотворити речі, документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків вчиненого ним злочину, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, через що тільки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи особу підозрюваного, який працює на посаді слідчого СВ Яремчанського ВП Надвірнянського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області, займає відповідальне становище, вчинив тяжкий корупційний злочин, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, достатнім буде обрання розміру застави, в межах визначених ч. 5 ст. 182 КПК України.

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 08 жовтня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 70 480 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 08 жовтня 2018 року включно обов’язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Поп'юка В.Д.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.Є.Островський

Повний текст ухвали складено 14 серпня 2018 року.