Постанова № 75957546, 14.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/29/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

14 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Драчук Т. О. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Хлистун С.В.,

представника позивача: ОСОБА_10.,

представника відповідача: Андрійчук Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року (повний текст якого складено 22 березня 2018 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Війтовецька селищна рада Волочиського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2018 року ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Війтовецька селищна рада Волочиського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Окрім того, позивач зазначає, що підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладені у листі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.11.2017 року № 1467/0-14697/6-17, не входять до вичерпного переліку підстав, встановлених Земельним кодексом України.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника третьої особи в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що в червні 2017 року позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.07.2017 року № Л-15296/0-9615/6-17 позивачу відмовлено у задоволенні її заяви, та повідомлено про те, що відповідно до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 15.10.2014 року № 328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагенства України від 14.10.2014 року", при розгляді заяв юридичних та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності Головні управління Держгеокадастру мають враховувати позицію органів місцевого самоврядування щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Зважаючи на це, позивачу рекомендовано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з відповідною заявою, надавши погодження органу місцевого самоврядування.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, викладеною у листі від 12.07.2017 року № Л-15296/0-9615/6-17, позивач звернулась до суду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2017 року у справі № 822/2137/17 адміністративний позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Війтовецька селищна рада Волочиського району Хмельницької області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду звернень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у строки, визначені статтею 122 Земельного кодексу України.

Визнано протиправними вимоги Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, оформлені листами від 12.07.2017 року № Ф-15281/0-9609/6-17, № Ф-15294/0-9617/6-17, № Л-15295/0-9612/6-17, № Л-15296/0-9615/6-17 щодо надання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 погодження органу місцевого самоврядування для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області розглянути заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, подані 09.06.2017 року, у відповідності до вимог Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.08.2017 року у справі № 822/2137/17 набрала законної сили 02.10.2017 року.

На виконання вказаної постанови Хмельницького окружного адміністративного суду Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_9 від 09.06.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 08.11.2017 року № 1467/0-14697/6-17 їй було відмовлено у задоволенні заяви, з обґрунтуванням того, що перевіряється чи зарезервована дана земельна ділянка для учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, та встановлюється позиція органу місцевого самоврядування щодо надання даної земельної ділянки у приватну власність, перевіряється чи не використовується земельний масив для випасу худоби індивідуального сектору та запропоновано позивачу постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок, які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vlasnist/, та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку, повторно звернутись до Головного управління з відповідною заявою.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відмова позивачу у наданні йому дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області є законною та обґрунтованою.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 ЗК України.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 07.11.2016 року в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ № 22-29617-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", згідно з яким Війтовецькій селищній раді Волочиського району Хмельницької області надано дозвіл на розроблення (з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення з метою передачі у комунальну власність для створення громадських пасовищ, орієнтовною площею 17,5000 га, розташованої за межами с. Мочулинці, Волочиського району Хмельницької області (НОМЕР_1) із цільовим призначенням - землі загального користування (громадські пасовища).

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні заяви позивача 08.11.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області послався на те, що перевіряється чи зарезервована дана земельна ділянка для учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції та встановлюється позиція органу місцевого самоврядування щодо надання даної земельної ділянки у приватну власність.

Натомість судом встановлено, що зазначена земельна ділянка не була зарезервована для учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що виконавцем вищевказаного листа було помилково зазначено саме таку підставу відмови у задоволенні заяви позивача. Вказала, що підставою для відмови у задоволенні заяви позивача було те, що на момент зазначеної відмови на частину земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_9, був вже зроблений проект землеустрою Війтовецькою селищною радою Волочиського району Хмельницької області.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки підставам для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_9, пославшись на те, що земельна ділянка зазначена позивачем у вищевказаній заяві накладається на земельну ділянку надану Війтовецькій селищній раді Волочиського району Хмельницької області. Натомість колегією суддів було встановлено, що на час подання відповідної заяви та прийняття рішення відповідачем про відмову у задоволенні заяви позивача, зазначена земельна ділянка була вільна.

Таким чином, відмова Головного Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.11.2017 року № 1467/0-14697/6-17 є формальною підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_9 та не ґрунтується на нормах законодавства.

Окрім того, фактично суд першої інстанції взяв на себе повноваження Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та з підстав зазначених вище помилково відмовив у задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно інформації з Публічної кадастрової карти України земельна ділянка, на яку претендує позивач вже сформована як об'єкт цивільних правовідносин та внесена до Державного земельного кадастру Війтовецькій селищній раді Волочиського району Хмельницької області, про що свідчить присвоєний кадастровий номер: НОМЕР_1:0001 (для сінокосіння та випасання худоби, площею 17,0000 га).

В рішеннях Європейського суду з прав людини "Волохи проти України", "Свято-Михайлівська Парафія проти України", "Гасан і Чауш проти Болгарії" суд дійшов висновку, що в разі зловживання суб'єкта владних повноважень своїм правом та обов'язком, суд для належного та ефективного судового захисту прав та інтересів особи має право постановити судове рішення, яким зобов'язати суб'єкта владних повноважень на вчинення конкретних дій.

Незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що дії відповідача є протиправними, суд фактично позбавлений можливості задовольнити позовну вимогу щодо зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 2 га за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.

Натомість колегія суддів прийшла до висновку, що належним способом захисту позивача є зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області ОСОБА_9.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 1600 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області викладені в листі від 08.11.2017 року за № 1467/0-14697/6-17 року та направлені ОСОБА_9 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту села Мочулинці на території Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області ОСОБА_9.

Стягнути на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області понесені судові витрати в сумі 1600 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 серпня 2018 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Драчук Т. О. Совгира Д. І.