Рішення № 75956619, 20.08.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2603/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Управління), в якому просить:

- зобов'язати відповідача поновити позивачу базовий місяць з жовтня 2014 року для обчислення суми індексації пенсії - квітень 2013 року та зобов'язати поновити виплату суми знятої індексації, оплату якої було припинено з жовтня 2014 року, а також виплатити недоплачену суму індексації з жовтня 2014 року.

Позов мотивовано тим, що після проведення донарахування пенсії на виконання рішення суду, Управління визначило в якості нового базового місяця для проведення індексації пенсії - жовтень 2014 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 такі дії відповідача було визнано протиправними та зазначено, що в даному випадку відбулося не підвищення пенсії, а приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства, а тому Управління обгрунтованих та законних підстав для встановлення нового базового місяця не мало. Звернувшись до відповідача із відповідною заявою про поновлення базового місяця індексації квітень 2013 року та виплати недоплаченої суми з жовтня 2014 року, позивачу стало відомо, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 видалено місяць підвищення пенсії жовтень 2014. Проте, будь-яких даних про те, який саме місяць визначений базовим на даний час відповідачем не повідомлялось. Позивач вважає, що видалення одного помилкового базового місяця не відновлює порушені права, аж до залишення єдиного вірного - квітня 2013 року.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного письмового провадження та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали від 06.07.2018 для подання відзиву на позов.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що Управлінням було виконано рішення суду в межах покладених на нього зобов'язань та встановлено позивачу базовий місяць грудень 2015 року у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових законодавчих актів" та набранням чинності з 01.01.2016 змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

З грудня 2009 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні, одержуючи пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 90 % суми заробітної плати.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.07.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано неправомірними дії Управління та зобов'язано відповідача включити до заробітку ОСОБА_1 для обчислення пенсії матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та винагороду за сумлінну безперервну працю та суму індексації заробітної плати і здійснити в зв'язку з цим перерахунок його пенсії.

На виконання рішення суду, відповідачем з 14.10.2014 здійснено перерахунок пенсії. Водночас, після перерахунку Управління визначило в якості нового базового місяця для проведення індексації пенсії - жовтень 2014 року.

Вказані обставини встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018, а отже доказуванню не підлягають.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний адміністративний суд вказав, що новий базовий місяць для проведення індексації пенсії встановлюється у разі її підвищення. Водночас, у даній правовій ситуації фактично відбулося не підвищення пенсії позивача, а приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства, оскільки судом встановлено, що при призначенні пенсії Управлінням неправомірно не були включено до заробітку ОСОБА_1 окремі складові заробітної плати.

З огляду на викладене, колегія суддів у світлі своєї власної оцінки обставин справи погодилася з доводами позивача, що Управління обґрунтованих та законних підстав для встановлення нового базового місяця для індексації пенсії не мало та визнала неправомірними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо визначення ОСОБА_1 жовтня 2014 року в якості базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.

На виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2018 по справі №750/10435/17, Управлінням було видалено з АСОПД/КОМТЕХ базовий місяць - жовтень 2014 року.

Вважаючи, що будь-яких даних про те, який саме місяць визначений базовим після видалення жовтня 2014 року Управлінням не повідомляється, а видалення одного помилкового базового місяця не відновить права позивача, останній звернувся до суду з даним позовом. При цьому, позивач наполягає, що єдиним вірним базовим місяцем повинен бути квітень 2013 року.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає про таке.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дані правовідносини регулюються Законом України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII), де ч.1 ст.1 встановлено, що визначає індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з ч.1 ст.2 Закон №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ч.6 ст.2 Закон).

Відповідно до ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

За змістом ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Статтею 6 Закону №1282-XII встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, згідно з абз.3 п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються, зокрема пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат).

За змістом п.5 Порядку №1078 передбачається, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Тобто, новий базовий місяць для проведення індексації пенсії встановлюється у разі її підвищення.

Позивач вважає, що протягом нарахування йому пенсії з 19.03.2013 і до проведення перерахунку на виконання судового рішення у вересні 2015 року жодного разу перерахунок пенсії внаслідок підвищення посадових окладів державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу" чи підвищення розміру мінімальної заробітної плати не проводився, відповідно відсутні підстави для зміни базового місяця для індексації призначеної пенсії з квітня 2013 року.

Втім, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових законодавчих актів" було підвищено у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах установ, закладів та організацій, у тому числі за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій, посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Пунктом 4 зазначеної постанови було зобов'язано керівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери та органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів забезпечити внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій, відповідних органів з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.

З наведеного слідує, що в силу прийняття зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, базовий місяць для індексації пенсії не може бути встановлений позивачу як квітень 2013 року, оскільки нею були запровадженні нові розміри посадових окладів, що в свою чергу дає підстави для індексації пенсії у місяці підвищення окладів.

При цьому суд зауважує, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог в частині встановлення базового місяця для проведення індексації його пенсії - квітень 2013 року. Також відсутні підстави для поновлення виплати суми знятої індексації, оплату якої було припинено з жовтня 2014 року, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано. Крім цього, позивачем не спростована обставина підвищення грошового доходу, який перевищує суму індексації, що склалась у місяці його підвищення, а тому підстави для задоволення позовних вимог об'єктивно відсутні.

У відповідності до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, код НОМЕР_1) до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (проспект Миру, 44, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40378209) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 20 серпня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк