Рішення № 75955204, 13.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2018 року (12 год. 31 хв.)Справа № 808/1562/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю позивача: ОСОБА_1

представників:

позивача – ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4В,

третьої особи – ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69083, м. Запоріжжя, вул. Шевчука, 23)

до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Центральна, 37)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Голова Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_5 (70447, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Миру, 19)

про визнання незаконним та скасування рішення Долинської сільської ради №10 від 21.12.2017

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 депутат Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі – позивач) до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Голова Долинської сільської ради Запорізького району запорізької області ОСОБА_5 (далі – третя особа) в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №10 від 21.12.2017 про дозвіл голові сільської ради по вирішенню питань в міжсесійний період.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі зазначив, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, які були рішенням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №10 від 21.12.2017 передані на вирішення сільському голові, таким чином вважає, що порушені його права, як депутата такої ради, адже за умови його виконання буде позбавлений права наданого Конституцією та законами України приймати участь у вирішенні питань, які відносяться до виключної компетенції сільської ради. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та суду пояснив, що сільська рада рішенням від 21.12.2017 р. № 10 надала сільському голові враження приймати розпорядження, рішення з питань, визначених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто з питань, що віднесені саме до компетенції та повноважень сільської ради. При цьому, такі повноваження надані сільському голові лише на міжсесійний період, а рішення і розпорядження, що будуть прийняті сільським головою - підлягають обов'язковому затвердженню на чергових засіданнях ради. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа позов не визнала, та надала пояснення які повторюють пояснення відповідача, вважає, що оскаржуване рішення прийняте в межа чинного законодавства та нічим не порушую права позивача. Просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

16.11.2017 року головою сільської ради прийнято Розпорядження №12 «Про скликання тринадцятої чергової сесії сьомого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області 21 грудня 2017 року о 12.00 в приміщенні Долинського клубу».

До порядку денного сесії було включено питання «Про дозвіл голові сільської ради по вирішенню питань в міжсесійний період» (питання за №10).

21.12.2017 року відбулося пленарне засідання тринадцятої черговій сесії сьомого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому приймали участь депутати у повному складі - 22 депутати.

21.12.2017 за результатами обговорення та голосування прийнято одноголосно рішення з питання порядку денного «Про дозвіл голові сільської ради по вирішенню питань в міжсесійний період». Згідно вказаного рішення, на підставі ст.ст. 25, 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою вирішення питань, які потребують першочергового негайного вирішення, своєчасного здійснення повноважень, передбачених ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» голові сільської ради надано дозвіл приймати розпорядження, рішення в міжсесійний період з повноважень, визначених ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з наступним їх затвердженням на чергових засіданнях ради.

Встановлено термін дії рішення - до першої сесії восьмого скликання. Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань прав людини, законності, депутатської діяльності і етики та питань планування, фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення, повноваження надані сільському голові лише на міжсесійний період, а рішення і розпорядження, що будуть прийняті сільським головою - підлягають обов'язковому іншому затвердженню на чергових засіданнях ради, як то передбачено ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Також, ст. 97 Регламенту роботи Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, затвердженому рішенням першої сесії сьомого скликання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про регламент роботи сільської ради», передбачено, що у міжсесійний період сільський голова може видавати розпорядження, рішення з питань, віднесених до компетенції сільської ради, з подальшим затвердженням на черговій сесії.

Відповідно ст. 2 Регламенту, регламент сільської ради є нормативним актом, який передбачає порядок скликання сесій ради, підготовки та розгляду нею питань, прийнятих рішень ради про затвердження порядку денного сесії та інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії.

Позивач неодноразово зазначав у судовому засіданні, що у ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, а подальше затвердженням на черговій сесії рішень та розпоряджень прийнятих сільськім головою, як передбачено ст. 97 Регламенту роботи Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, не спростовує того, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням вище наведеної норми Закону.

Відповідач, в той же час, зазначає про відсутність порушених прав позивача та стверджує, що згідно результатів поіменного голосування, рішення з питання надання дозволу голові сільської ради по вирішенню питань в міжсесійний період було прийнято одноголосно, тобто за нього проголосували всі 22 депутати, що приймали участь в роботі сесії, в тому числі і позивач. Факт голосування позивача на сесії «за» в цілому за проект рішення «Про дозвіл голові сільської ради по вирішенню питань в міжсесійний період» підтверджується відеозаписом, що додається до відзиву (8 хв. 43 сек. запису), який був досліджений судом.

Так, на даному відео підтверджується факт голосування позивачем за оскаржуване рішення, однак позивач у судовому засіданні пояснив, що голосування було «пакетним» тобто на голосування виносилося одразу декілька рішень, тому він голосував в цілому. Можливості проголосувати окремо за оскаржуване рішення у позивача не було.

Судом встановлено, що позивач є депутатом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, тобто входить до складу органу місцевого самоврядування.

Вважаючи оскаржуване рішення не законним позивач як депутат місцевої ради оскаржив його до суду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону №280/97-ВР норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

Системний аналіз наведених положень Конституції і законів України дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення чи скасування.

Правовий статус позивача як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, гарантії депутатської діяльності визначається Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV).

Зокрема, відповідно до частини другої статті 2 Закону № 93-IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування

Статтею 11 статті 2 Закону № 93-IV закріплені права депутата місцевої ради у виборчому окрузі, серед яких порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення.

Відповідно до статті 15 Закону № 93-IV депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об'єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, з аналізу вище наведених норм вбачається, що депутати не наділені повноваженнями вимагати усунення порушення законності шляхом індивідуального звернення до суду з адміністративним позовом, а тому правові підстави для задоволення позову позивача як депутата Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області відсутні.

З матеріалів справи не вбачається як оскаржуване рішення порушило та негативно вплинуло на права, свободи та інтереси позивача.

Наведене правова позиція узгоджується з судовим рішенням Вищого адміністративного суду України ( К/9991/60795/12 від 21.10.2015).

Також, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач оскаржуваним рішенням позбавив себе виключної компетенції. Саме виключно на пленарних засіданнях Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області вирішуються питання передбачені ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (69083, м. Запоріжжя, вул. Шевчука, 23, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Долинське, вул. Центральна, 37, код ЄДРПОУ 24910971), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Голова Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_5 (70447, Запорізька область, Запорізький район, с. Новослобідка, вул. Миру, 19, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) – відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 20.08.2018.

Суддя О.В. Конишева