Рішення № 75955091, 17.05.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 травня 2018 року Справа № 808/902/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Фесик А.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо утримання із пенсії ОСОБА_1 20% від розміру пенсії щомісячно в рахунок погашення переплати за період з 13.10.2017 по 29.11.2017 у сумі З 980,89 грн. та зобов'язати відповідача утриматися від вчинення таких дій.

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі утриманих станом на час розгляду даної справи з пенсії ОСОБА_1 коштів внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з грудня 2006 року позивачка отримувала пенсію за вислугу років, в жовтні 2017 року ОСОБА_1 виявила бажання продовжити трудову діяльність. Позивачкою було подано заяву про перехід на пенсію за віком, при цьому прохання перевести її на пенсію за віком з 13.10.2017, тобто дати працевлаштування на її думку було необґрунтовано залишено без уваги посадовими особами відповідача, після чого що в період з 13.10.2017 по 29.11.2017 остання мала права на отримання пенсії по вислузі років у зв'язку із чим виникла переплата пенсії. Вважає дії відповідача щодо утримання з її пенсії суми переплати щомісяця у розмірі 20% від розміру пенсії незаконними.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №11899 від 16.04.2018), відповідно до якого, заперечує проти позову у повному обсязі та зазначає, що позивачка своєчасно не повідомила відповідача про своє працевлаштування 13.10.2017 на посаду, яка не дає право на отримання пенсії по вислузі років. Зазначена підстава призвела до переплати пенсії за період з 13.10.2017 по 29.11.2017 у розмірі 3980 грн. 89 коп. Утримання переплати здійснюється згідно п.3 ч. 2 ст. 50 Закону України №Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви позивачки від 30.11.2017, в якій остання зазначила, що в разі переплати утримати. З огляду на таке, просить у позові відмовити.

Ухвалою судді від 21.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначене судове засідання на 19.04.2018 без виклику сторін, яке було відкладено на 17.05.2018.

На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером та перебуває на обліку в Заводському відділі обслуговування громадян ОСОБА_2 об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя, з грудня 2006 року отримувала пенсію за вислугу років як працівник охорони здоров'я.

13.10.2017 позивачка працевлаштувалася в КУ «ЦКЛ№4 Заводського району» та продовжила трудову діяльність, про що свідчить копія трудової книжки (а.с.17 зворотній бік).

У своєму позові ОСОБА_1 стверджує, що після переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком розмір її пенсії зменшився з 2520,24 грн. до 2042,44 грн. та при цьому відповідачем ще утримується із пенсії щомісячно 408,49 гри., що також підтверджується довідкою утримання переплати пенсії від 27.08.2018 №942/з.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Згідно із ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, застрахована особа зобов’язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, протягом 10 днів із часу їх виникнення.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.11.05 р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Згідно з пунктом 1 зазначеного Порядку №22-1, заява на призначення або перерахунок пенсії подається особисто за встановленою формою (додаток 4). Текст заяви містить зобов'язання, що відповідно до діючого законодавства громадянин особисто повинен повідомити органи Пенсійного фонду про прийняття на роботу та звільнення з роботи.

Згідно ч.1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань і пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних і Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Як свідчать матеріали справи, 30 листопада 2017 року позивачкою подано до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду м.Запоріжжя (заводського відділу обслуговування громадян) заяву в якій особисто просила внести зміни до її справи у зв'язку з працевлаштуванням на роботу з 13.10.2017 року. В разі переплати – утримати (а.с.41).

За таких обставин, суд не знаходить порушень з боку відповідача, посилання позивача на необхідність прийняття пенсійним органом відповідного рішення про утримання сум переплати суд вважає хибними, оскільки такі відрахування проводяться на підставі поданої ОСОБА_1 заявою (у добровільному порядку), у мінімальному розмірі передбаченому ст. 50 Закону №1058, тобто у розмірі 20% від розміру пенсії.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки, протиправність дій відповідача не знайшли своє підтвердження, суд вважає вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69009, м.Запоріжжя, вул. Павлокічкаська, б. 31-а, кв. 67, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б, ідентифікаційний номер 41248629) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,- відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.05.2018.

Суддя Н.В.Стрельнікова