Вирок № 75950445, 17.08.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/4650/18

Провадження № 1-кс/490/5311/2018

У Х В А Л А

«17» серпня 2018 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Миколаєва Алєйніков В.О., за участі секретаря Шаповалової О.І., прокурора Ребенка П.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисників Тимошина В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 42017161010000495 від «07» грудня 2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Прокурор військовий прокуратури Миколаївського гарнізону Ребенко П.С. звернувся до слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Чернігові, є українцем, громадянином України, наразі не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не вчиняв злочинів та не судився.

У клопотанні просив продовжити строк цього запобіжного заходу: "До 3 (трьох) місців в межах строку досудового розслідування, тобто до 18.09.2018, що полягає в обов'язку не відлучатися з м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи.

В обґрунтування клопотання послався про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 368 Кримінального Кодексу України, та існують ризики, що у разі незастосування відносно нього вказаного запобіжного заходу він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у справі, а також - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час судового розгляду прокурор уточнив, що шляхом подання цього клопотання просить суд про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а під час складання клопотання була допущена технічна помилка.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував.

Він послався, перш за все, про те, що зміна клопотання у суді діючим законодавством не передбачена взагалі, а строк дії застосованого відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту продовжити неможливо з огляду на те, що такий запобіжний захід наразі не застосовується.

Далі захисник зауважив, що продовження строку дії особистого зобов'язання, про що усно послався прокурор, діючим законодавством не передбачено взагалі, адже цей запобіжний захід застосовується безстроково.

Окрім того захисник послався про те, що незалежно від виду запобіжного заходу, про продовження строку дії якого просить прокурор, підстави для такого є відсутніми, адже підозра, що була пред'явлена ОСОБА_1, не є обґрунтованою. На підтвердження такого захисник послався про те, що досудове розслідування у справі здійснює некомпетентний орган, а процесуальне керівництво у справі здійснює прокурор, який не має на таке законних повноважень.

Окрім того, захисник вказував й про те, що наразі неможливо встановити, які саме факти розглядаються в межах цього кримінального провадження.

Підозрюваний у суді проти задоволення клопотання заперечував, підтримавши міркування захисника.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. Приводом для початку досудового розслідування стали матеріли правоохоронних та контролюючих органів про виявлення фактів вчинення та підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому обставини, про які свідчили ці матеріали існували станом на 07 грудня 2017 року, оскільки саме в цей день відомості про ці обставини були внесені до цього реєстру та кримінальному провадженню з розслідування цих обставин /тобто - обставин, що існували станом на 07 грудня 2017 року/ був присвоєний номер 42017161010000495.

Була визначена й попередня правова кваліфікація злочину - стаття 368 частина 3 Кримінального Кодексу України.

2. 18 червня 2018 року в межах кримінального провадження 42017161010000495 слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Миколаївській області капітаном юстиції Мельником Олександром Віталійовичем ОСОБА_1. був повідомлений про підозру у вчиненні злочину за таких обставин.

[він] на підставі наказу Міністерства юстиції України № 437/к від 30.01.2017 призначений на посаду начальника Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, яку обіймає по теперішній час.

Відповідно до вказаного наказу, який підписано державним секретарем Міністерства юстиції України, начальник Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» підпорядкований Міністерству юстиції України.

Згідно п. 8 Положення про Державну установу «Миколаївський слідчий ізолятор», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №3679/105/5 від 15.12.2016 р., начальник слідчого ізолятора:

-здійснює керівництво та організовує роботу слідчого ізолятора; персонально відповідає за виконання покладених на слідчий ізолятор завдань і функцій, дотримання штатної та фінансової дисципліни;

-діє без довіреності від імені слідчого ізолятора, представляє його в усіх державних органах, підприємствах, установах та організаціях, а також у судах України;

-розробляє та подає на затвердження до управління план роботи слідчого ізолятора, розглядає та затверджує плани роботи його структурних підрозділів; визначає пріоритетні напрямки діяльності слідчого ізолятора, відповідно до своєї компетенції видає накази та розпорядження;

-розподіляє функції і повноваження своїх заступників та начальників структурних підрозділів слідчого ізолятора; затверджує склад атестаційної комісії слідчого ізолятора;

-забезпечує постійний контроль за станом оперативної обстановки; здійснює прогнозування та аналізує стан оперативно-службової, фінансово-господарської діяльності слідчого ізолятора, а також розвитку його соціальної сфери; підбиває підсумки діяльності слідчого ізолятора, розглядає матеріали перевірок стану його роботи та вживає відповідних заходів реагування;

-та інші.

Таким чином, ОСОБА_1 у період з 31.01.2017 по теперішній час обіймає посаду начальника Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до положень ч.3 ст.18 Кримінального кодексу України він є службовою особою - працівником органу державної влади, яка наділена організаційно - розпорядчими функціями.

26.04.18 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі ОСОБА_1, з метою забезпечення можливості обговорення питань щодо надання свого сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також інших невстановлених розслідуванням ув'язнених осіб, в порушення ст.8 розділу IV Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально- виконавчої служби України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 460/5 від 18.03.13 (далі - Правила), організував переміщення ОСОБА_5 з камери слідчого ізолятору, в яких утримуються останній, до кімнати старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою № 134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, без дотримання обов'язкової процедури подання ув'язненими на ім'я начальника слідчого ізолятору письмових заяв про особистий прийом адміністрацією слідчого ізолятору та реєстрації таких заяв у журналі прийому ув'язнених і засуджених з особистих питань.

В той же день близько 12 год. 20 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у кімнаті старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою № 134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, зустрівся з ОСОБА_7, який є ув'язненим, та всупереч вимог абзацу 8 ст.21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та п.п.2.2 ст.2 розділу II Правил, вступив з ним у неслужбові стосунки, які, зокрема, полягали в обговоренні та вирішенні питань щодо надання ОСОБА_1, з використанням наданих останньому влади і службового становища, сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою ув'язнених та засуджених осіб за подальше отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у вигляді талонів на пальне від ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Так, в ході вищевказаної розмови, яка 26.04.18 відбулася між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 останній висловив ОСОБА_1 прохання щодо надання йому та іншим ув'язненим дозволу на безперешкодне пересування по камерам слідчого ізолятору та грати в карти, лото, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди, а також організовувати їх, що відповідно до п.п.4.3 ст.4 розділу IV Правил ув'язненим і засудженим забороняється здійснювати. В свою чергу ОСОБА_1, розуміючи те, що висловлені йому ОСОБА_5 прохання суперечать положенням чинного законодавства України, маючи на меті отримання неправомірної вигоди від вказаних ув'язнених осіб за надання свого сприяння в забезпеченні можливості їм безперешкодного пересування по камерам слідчого ізолятору та гри в карти, лото, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди та організовувати їх, погодився надати таке сприяння з використанням наданих йому влади і службового становища, надавши тим самим дозвіл ув'язненим особам на вчинення вищевказаних дій, які останнім здійснювати заборонено.

08.05.18 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та часі ОСОБА_1, з метою забезпечення можливості обговорення питання щодо розміру та форми неправомірної вигоди, пропозицію та обіцянку на отримання якої він мав на меті отримати від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за надання свого сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою вказаних інших невстановлених розслідуванням ув'язнених осіб, в порушення ст. 8 розділу IV Правил, організував переміщення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з камер слідчого ізолятору, в яких утримуються останні, до кімнати старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою № 134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, без дотримання обов'язкової процедури подання ув'язненими на ім'я начальника слідчого ізолятору письмових заяв про особистий прийом адміністрацією слідчого ізолятору та реєстрації таких заяв у журналі прийому ув'язнених і засуджених з особистих питань.

В той же день близько 12 год.25 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у кімнаті старшого корпусного відділення, яка розташована між фотолабораторією та камерою № 134 на першому поверсі головного корпусу Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, 5, зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є ув'язненими, та всупереч вимог абзацу 8 ст.21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та п.п. 2.2 ст.2 розділу II Правил, повторно вступив з ними у неслужбові стосунки, які, зокрема, полягали в обговоренні питання щодо розміру та форми неправомірної вигоди, пропозицію та обіцянку на отримання якої ОСОБА_1 мав на меті отримати від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за надання свого сприяння у поліпшенні умов тримання під вартою вказаних інших невстановлених розслідуванням ув'язнених осіб.

В ході вищевказаної розмови, яка 08.05.18 відбулася між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_1, діючи умисно, бажаючи настання реальних наслідків у вигляді порушень внутрішнього режиму перебування ув'язнених осіб у слідчому ізолятору, прийняв від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію та обіцянку неправомірної вигоди у формі талонів на пальне в кількості 1000 (однієї тисячі) літрів за надання свого сприяння в забезпеченні ОСОБА_7, ОСОБА_6, а також іншим невстановленим розслідуванням ув'язненим особам можливості безперешкодного пересування по камерам слідчого ізолятору та гри в карти, лото, а також інші азартні ігри з метою матеріальної вигоди та організовувати їх, погодився надати таке сприяння з використанням наданих йому влади і службового становища. При цьому, ОСОБА_1, при прийнятті від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозиції та обіцянки неправомірної вигоди у формі талонів на пальне в кількості 1000 (однієї тисячі) літрів, що згідно середньої вартості становить 29000 гривень, висловив останнім свої побажання щодо конкретних мереж автозаправних станцій, зокрема «WOG» та «АВІАС», якими мають бути відпущені зазначені талони на пальне та в подальшому надані ОСОБА_1 у якості неправомірної вигоди.

Ці дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 368 Кримінального Кодексу України - як прийняття пропозиції, обіцянки службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє неправомірну вигоду, та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 09 липня 2018 року відносно ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

При цьому строк дії цього запобіжного заходу не встановлювався.

Положення закону, якими керувався суд при постановленні ухвали.

Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

І……Відповідно до правової позиції, що міститься у Постанові Верховного Суду від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16, підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність /пункт 4 Постанови/.

1. Відповідно до частини 2 статті 214 Кримінального Процесуального Кодексу України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Здійснення ж досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом /частина 3 статті 214 Кримінального Процесуального Кодексу України/.

2. При цьому відповідно до частини 1 статті 214 Кримінального Процесуального Кодексу України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому відповідно до частини 5 цієї статті до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.;

Наведене, окрім іншого, доводить, що під час досудового розслідування розслідуванню підлягають саме обставини, відомості про які внесені до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань.

3. Відповідно до визначеного Європейським судом з прав людини поняттям під час вирішення питання щодо запобіжного заходу обґрунтованою є підозра, яка являє собою добросовісне припущення про вчинення особою певного діяння, яке ґрунтується на об'єктивних відомостях, які:

-можна перевірити у судовому розгляді;

-спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Добросовісним можна вважати припущення, яке висунуте компетентним органом у встановленому законом порядку та ґрунтується на підході до справи, що характеризується правдивістю, дбайливістю та ретельністю.

ІІ……Власне продовження строків дії запобіжного заходу, про необхідність чого посилається прокурор, є передбачена нормами статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України /щодо продовження строків тримання під вартою/ та частиною 6 статті 181 Кримінального Процесуального Кодексу України /щодо продовження строків тримання особи під домашнім арештом/.

При цьому ці норми застосовуються у випадку, якщо на момент вирішення відповідного питання особа тримається, відповідно, під вартою або під домашнім арештом.

Продовження ж строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання діючим законодавством не передбачений взагалі.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

І……Вирішуючи питання про наявність в цьому випадку обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, суд відзначає таке.

1. Наведені вище обставини кримінального провадження дозволяють на цьому етапі кримінального провадження дійти висновку про те, що висунута ОСОБА_1 підозра не має жодного відношення до обставин, відомості про які внесені до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань.

Так, обставини, відомості про які були внесені до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань, вже існували станом на грудень 2017 року.

В той же час, обставини, про які йдеться у підозрі, виникли лише у квітні 2018 року та станом на грудень 2017 року не існували взагалі. Таке, між іншим, спростовує посилання у коментарях прокурора, ніби у грудні 2017 року до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань були внесені відомості про обставини вчинення триваючого чи продовжуваного злочину.

Отже, в цьому випадку досудове розслідування обставин, із приводу яких ОСОБА_1 був повідомлений про підозру, та само повідомлення про підозру були здійснені без внесення відомостей до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань, що не допускається та є грубим порушенням встановленого законом порядку.

2. Більше того, невідповідність обставин, викладених у підозрі, та обставин, відомості про які внесені до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань, є настільки очевидною, що підстави вважати, що вона не усвідомлювалась працівниками органів досудового розслідування або публічного обвинувачення, є відсутніми.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що обставини, що існували станом на 07 грудня 2017 року, органами досудового розслідування не розслідувались взагалі та не розслідуються зараз.

Таке доводить, що висуваючи підозру без внесення відомостей до Єдиного Реєстру Досудових розслідувань, прикриваючись при цьому відомостями про провадження, досудове розслідування у якому не здійснюється, органи досудового розслідування та публічного обвинувачення вдались до обману, отже - діяли відверто вкрай недобросовісно.

За такого на цьому етапі досудового розслідування суд вважає доведеним, що пред'явлена ОСОБА_1 підозра є вкрай недобросовісною, а за такого - необґрунтованою.

Отже, підстави для задоволення поданого прокурором клопотання є відсутніми.

ІІ……Матеріали справи доводять, що наразі запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 не обраний, що само по собі унеможливлює продовження строку його дії.

Зміна ж змісту клопотання щодо запобіжного заходу під час його судового розгляду, про що посилається прокурор, діючим Кримінальним Процесуальним Кодексом України не передбачена.

Більше того, продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання також діючим законодавством не передбачена.

Питання ж про продовження строку дії обов'язків може бути вирішене судом, але при цьому предмет клопотання сторони обвинувачення має бути інакшим.

Отже, процесуальні приводи для задоволення поданого прокурором клопотання є відсутніми.

За такого у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 369 - 371, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Чернігові, є українцем, громадянином України, наразі не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не вчиняв злочинів та не судився

відмовити.

Ухвала може бути оскарженою до апеляційного суду Миколаївської області протягом 5 днів шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до апеляційного суду.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=