Рішення № 75949708, 12.06.2018, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/2134/17

Провадження № 2/488/375/18 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2018 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Тузові Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивач - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача - ОСОБА_3, в якому просив:

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/08-112/03820 від 20.04.2005 року, станом на 19.04.2017р., на загальну суму 1 173 561,74 грн., з яких: 671 036,46 грн. - заборгованість за кредитом та 502 525,28 грн.- заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 619,7 кв.м, житловою площею 167,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року за реєстровим номером 276, шляхом реалізації іпотечного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження;

стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача 17 603,43 грн. судового збору.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що 20.04.2005 р. між Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/08-112/03820 про надання останньому кредиту у розмірі 52 000,00 дол. США, строком до 20.04.2015 року, зі сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.04.2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір. Згідно даного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 619,7 кв.м, житловою площею 167,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року за реєстровим номером 276.

Позичальником не виконувалися належним чином взяті на себе зобов'язання, що в свою чергу спричинило виникнення заборгованості на загальну суму - 1 173 561,74 грн., з яких:

- 671 036,46 грн. - заборгованість за кредитом;

- 502 525,28 грн.- заборгованість за відсотками.

Позивач в установленому законом порядку направляв відповідачу вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором та роз'яснював можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, однак відповідач таку вимогу ігнорує та не виконує її, через що позивач звернувся до суду із даним позовом.

Представник позивача надав заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення судової повістки, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Враховуючи те, що від відповідача заперечення та заява про розгляд справи у його відсутність не надходила, то суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України».

Згідно з п. 9 ч. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суд, дослідивши надані суду письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 20.04.2005 р. між Акціонерним поштово - пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/08-112/03820 про надання останньому кредиту у розмірі 52 000,00 дол. США, строком користування до 20.04.2015 року, зі сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 20.04.2005 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір. Згідно даного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 619,7 кв.м, житловою площею 167,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року за реєстровим номером 276, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року витяг № 89726 та зареєстрованим в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 квітня 2005 року згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 7037138, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 18 квітня 2005 року, реєстраційний № 10099615, номер запису 4445 в книзі 29.

Свої зобов'язання за кредитним договором ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконало належним чином, надавши ОСОБА_3 грошові кошти. Натомість позичальник - ОСОБА_3 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 19.04.2017 р. виникла заборгованість на загальну суму - 1 173 561,74 грн., із яких:

- 671 036,46 грн. - заборгованість за кредитом;

- 502 525,28 грн.- заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання згідно ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Стаття 3 Закону України «Про іпотеку» визначає, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно незареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно п. 5.5.2. іпотечного договору реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса , проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Крім цього, на підставі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всійогоскладові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Судовим розглядом також встановлено, що до спірних правовідносин не поширюється дія Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № N 1304-VII від 03.06.2014 р.

Виходячи із вищевикладеного, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/08-112/03820 від 20.04.2005 року, станом на 19.04.2017р., на загальну суму 1 173 561,74 грн., з яких: 671 036,46 грн. - заборгованість за кредитом; 502 525,28 грн.- заборгованість за відсотками, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 619,7 кв.м, житловою площею 167,7 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, на підставі договором купівлі - продажу, посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року за реєстровим номером 276, за реєстрованого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Горбуровим К.Є. 15 квітня 2005 року витяг 897261 в Державному реєстрі правочинів, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 квітня 2005 року згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 7037138, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 18 квітня 2005 року, реєстраційний 10099615, номер запису 4445 в книзі 29, шляхом реалізації іпотечного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, початкову ціну продажу встановити на рівні ринкових цін на підставі оцінки, проведеної в межах виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 17 603,43 грн. судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржено, відповідно до п.п. 15, 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р.), до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.І. Селіщева