Рішення № 75945127, 17.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 серпня 2018 року Справа № 808/2064/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248943)

про: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2014-2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %;

- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2014-2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, починаючи з 21.09.2017.

Ухвалою суду від 11.06.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.07.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01.08.2018 з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 01.08.2018 представники сторін не прибули. Про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач посилається на приписи ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та вказує, що за бажанням пенсіонера при переведенні з одного виду пенсії на інший, пенсійний орган може враховувати заробітну плату за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Так, п.4.4 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовуються середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. На думку позивача, перерахунок відповідача проведений неправомірно, оскільки позивач не зверталася з заявою про переведення з одного виду пенсії на іншу в межах одного Закону, а вперше просила призначити пенсію за іншим Законом, оскільки в ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мова йде про переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсій по матеріалах пенсійної справи, що в даному випадку відсутнє, так як мало місце призначення іншої пенсії в межах одного Закону, тобто при розрахунку пенсії має застосовуватися ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Звертає увагу суду, що їй було призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” звернувся вперше. Крім того, пояснює, що після отримання права на пенсію за вислугу років продовжувала працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Ураховуючи викладене, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 12.07.2018. В обґрунтування заперечень зазначив, у вересні 2017 року позивачка, після досягнення нею 58-річного віку, звернулась до управління з особистою заявою від 21.09.2017 № 777 про перерахунок пенсії при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Згідно з розпорядженням №143801 від 28.09.2017 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 21.09.2017 року за матеріалами пенсійної справи у відповідності до вимог ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Тобто, 28.09.2017 відповідачем розраховано стаж позивача із застосуванням кратності 1,35%, що підтверджується розпорядженням від 28.09.2017 №143801. Після чого, у жовтні 2017 року ОСОБА_1 зверталась до управління з особистою заявою від 12.10.2017 № 952 про перерахунок пенсії по стажу згідно зі ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою управлінням їй було проведено перерахунок пенсії за віком з 01.10.2017 року з урахуванням страхового стажу, набутого нею після 31.03.2011 року, що підтверджується розпорядженням 143801 від 17.11.2017. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії АБ №608345, виданим 07 листопада 2002 року, перебуває на обліку в Правобережному об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (а.с.7).

Позивач пенсію за вислугу років отримувала з 02.09.2002 року, з 21.09.2017 отримує пенсію за віком.

Після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 продовжувала працювати, у зв’язку з чим неодноразово зверталась за перерахунками пенсії, які проведено в управлінні згідно з її особистими заявами. Крім того, позивачці здійснювалися перерахунки пенсії у зв’язку зі звільненням її або працевлаштуванням.

В вересні 2017 року позивачка, після досягнення нею 58-річного віку, звернулась до відповідача із заявою від 21.09.2017 №771 про перерахунок пенсії при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с.47).

На підставі розпорядженням №143801 від 28.09.217 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 21.09.2017, Пенсійним органом позивачу нарахована пенсія із застосуванням коефіцієнта стажу з урахуванням кратності 1,35% (а.с.48).

Після чого, у жовтні 2017 року ОСОБА_1 зверталась до управління з особистою заявою від 12.10.2017 № 952 про перерахунок пенсії по стажу згідно зі ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою управлінням їй було проведено перерахунок пенсії за віком з 01.10.2017 року з урахуванням страхового стажу, набутого нею після 31.03.2011 року, що підтверджується розпорядженням 143801 від 17.11.2017 (а.с.49-50).

23.02.2018 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосування врахуванням страхового стажу в розмірі 1,35% (а.с.10).

Однак, листом Правобережного об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 07.03.2018 №84/Г-9 позивачу відмовлено у зв’язку з тим, що за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величини оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% застосовується з 01.10.2017 по 31.12.2017, лише при первинному призначенні пенсії, таким чином, індивідуальний коефіцієнт по стажу та розмір пенсії розрахований вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.11-12).

Вважаючи дії відповідача протиправними щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право громадян на соціальний захист визначено в Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом – Закон № 1058-IV) та Законі України “Про пенсійне забезпечення” від 09.07.2003 № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ), якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсій.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 47 Закону №1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Як свідчать матеріали справи, за заявою позивача від 21.09.2017 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, відповідачем прийнято розпорядження від 28.09.2017 №143801, відповідно до якого підтверджено розрахунок страхового стажу позивача із застосуванням кратності 1,35.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем доведено правомірність та законність вчинених дій, спростовано доводи позивача, викладені в адміністративному позові, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248943) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.08.2018.

Суддя І.В. Садовий