Рішення № 75945124, 17.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 серпня 2018 року Справа № 808/2059/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959)

про: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1І.) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %;

- зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, починаючи з 01.10.2017.

Ухвалою суду від 11.06.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.07.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01.08.2018 з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 01.08.2018 представники сторін не прибули про причини неявки не повідомили.

Позиція позивача викладена в позовній заяві від 30.05.2018. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01 жовтня 2017 року внесені зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до яких було перераховано пенсії зі збільшенням показника середньої заробітної плати та зменшення кратності стажу. Стверджує, що при розрахунку пенсії за віком до кінця 2017 року мав застосовуватись показник стажу з урахуванням кратності 1,35. Відповідачем помилково застосовано індивідуальний коефіцієнт страхового стражу під час здійснення перерахунку пенсії позивачу з 1 жовтня 2017 року. Отже, конституційне право позивача на пенсійне забезпечення, у даному випадку на розрахунок пенсії з урахуванням коефіцієнта стажу із застосуванням кратності 1,35, не може бути звужене, оскільки позивач вже отримав таке право, і зменшувати даний показник відповідач не має право. Просить позов задовольнити визнати в повному обсязі.

Відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18 липня 2018. В обґрунтування відзиву зазначено, що з 01.10.2017 відповідачем проведено осучаснення пенсії позивача, а саме проведено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача збільшено з 2581,24 грн. до 4047,45 грн. Зазначає, що оскільки пенсія за віком була призначена позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 29.09.2011, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", то у відповідності до положень чинного законодавства підлягала перерахунку з 01.01.2017 з врахуванням п.4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені норми не було визнано неконституційними в установленому законом порядку, а отже відсутні підстави для їх незастосування. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням №1884810232, виданим 23 листопада 2006 року (а.с.7), з 12 жовтня 2006 року перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

З 29.09.2011 на підстав заяви позивача (а.с. 43), ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В жовтні місяці 2017 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу - 1%.

28 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосування врахуванням показника середньої заробітної плати з кратністю 1,35% (а.с. 8).

Однак, листом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 02 квітня 2018 року №199/Ч-1 позивача повідомлено, що індивідуальний коефіцієнт по стажу та розмір пенсії розрахований вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.9).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (№1058-ІV).

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс= (См*Вс)/100%*12

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням змін, внесених Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI "Про заходи по законодавчому забезпеченню реформування пенсійної системи" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи або перерахунку пенсії може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Суд дослідивши матеріали справи зазначає, що пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону № 1058-IV до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв'язку з чим у відповідності до вище вказаних положень підлягала перерахунку з 01.10.2017 з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Також слід зазначити, що вищевказані норми в установленому законодавством порядку не визнано неконституційними.

Відповідно до наведених норм розмір перерахованої позивачу пенсії з 01 жовтня 2017 визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу позивача з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Позивач в обґрунтування протиправності дій в позові посилається на норми статті 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Однак суд зазначає, що перерахунок пенсії позивачу зі зменшенням величини оцінки одного року страхового стажу 1% було здійснено починаючи з 01 жовтня 2017 року, а не з дати призначення позивачу пенсії, отже посилання на норми статті 58 Конституції України, суд вважає необґрунтованими.

Також не бере до уваги посилання позивача на те, що чинним законодавством України не передбачено можливість зміни величини оцінки одного року страхового стажу уже призначеної пенсії, у зв'язку з наступним.

Статтею 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні від 03 червня 2014 року "Великода проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Також позивач в позові посилається на статтю 22 Конституції України, якою визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Слід зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

При цьому, як слідує із матеріалів справи, внаслідок проведеного з 01 жовтня 2017 року перерахунку пенсії позивачу, фактичний розмір пенсії позивача збільшився до 4047,45 грн.

З огляду на викладене, посилання позивача на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, на думку суду, є також необґрунтованими.

Суд вважає за необхідне ще раз звернути увагу останнього на те, що за наслідками проведеного позивачу з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії ОСОБА_2 збільшився, а тому жодного звуження обсягу прав і свобод позивача не відбулось.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Згідно з нормами ст.139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову судові витрати позивачу не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17.08.2018.

Суддя І.В. Садовий