Ухвала суду № 75942600, 07.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22988/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бортницька В.В. при секретарі Бондаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Сич Євгена Юрійовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЛИС-НИК» про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В :

11.05.2018 адвокат Сич Є.Ю., який діє в інтересах ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: грошових коштів, що знаходяться на рахунку ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» (код ЄДРПОУ 41654446) № 26004000000377 відкритого в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3.

Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді № 757/15417/18-к від 03.04.2018 накладено арешт на грошові кошти підприємства ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК», які знаходяться на банківському рахунку відкритому в ПАТ «Банк Кредит Дніпро». Однак клопотання слідчого по суті ґрунтувалось лише на припущеннях , без посилань на конкретні встановлені докази чи доведені факти. Також, в ухвалі слідчого судді не наведено доводів та конкретних доказів, які беззаперечно свідчили про вчинення кримінального правопорушення ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК», на підставі яких було накладено арешт. Також, в ухвалі слідчий суддя не зазначив жодних достатніх та обґрунтованих підстав, які б свідчили, що майно Товариства відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, відсутні будь-які посилання на розмір завданої шкоди саме ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК», відсутнє порівняння вартості арештованого майна з розміром завданої шкоди, яку визначив орган досудового розслідування та чи є вона співрозмірною. Також, слідчим суддею при накладені арешту не враховано, що такий захід призведе до неможливості подальшої господарської діяльність Товариства, своєчасних розрахунків з контрагентами, своєчасної виплати заробітної сплати, сплати до бюджету необхідних податкових відрахувань.

В заяві подані до суду адвокат Сич Є., вимоги клопотання підтримав, судовий розгляд просив проводити без його участі.

Представник Генеральної прокуратури України до судового засідання не прибув. Про день, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі. Зважаючи на строки розгляду клопотань про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність представника Генеральної прокуратури України.

Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002137 від 01.07.2018

За клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Густякова Ю.В. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., справа № 757/15417/18-к від 03.04.2018, накладено арешт на грошові кошти що знаходяться на рахунку ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» (код ЄДРПОУ 41654446) № 26004000000377 відкритого в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до ст. 170 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 5) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ухвалі від 03.04.2018 суд дійшов висновку, що зазначене майно яке належить ПАТ ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважав, що з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, зникнення цього майна».

Слідчий суддя у разі застосування п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України повинен був врахувати чи може використовуватися майно, на яке накладене арешт як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Так, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Цінні папери не є індивідуалізованими матеріальними об'єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічним тому, який запроваджено до речових доказів. Однак в судовому рішенні необґрунтовано факт отримання майна заявником внаслідок вчинення кримінального правопорушення та не зазначено жодних доказів, які б вказували на такий факт.

Для застосування п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя повинен встановити можливість спеціальної конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається: на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи; за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Посадовим особам ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК», у ході кримінального провадженні № 42017000000002137 підозри про вчинення кримінальних правопорушень, не повідомлено, юридичну особу ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як суб'єкт вищевказаного кримінального провадження.

Також, при ухваленні судового рішення щодо накладення арешту не було враховано принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності, що є завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Так, за наявності підстав вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій, суддя при дослідженні обставин справи повинен був зазначити посилання на розмірі завданої шкоди саме ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» та не зазначив порівняння вартості арештованого майна з розміром завданої шкоди. Крім того, накладаючи арешт на грошові кошти Товариства слідчим суддею не враховано, що накладення арешту на грошові кошти може спричинити неможливість ведення подальшої господарської діяльності, проведення своєчасних розрахунків з контрагентами, своєчасної виплати заробітної плати, сплати до бюджету необхідних податкових відрахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оскільки під час судового провадження не встановлено обставин, які б стверджували незаконність набуття ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» грошових коштів, які знаходяться на рахунку Товариства в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», а саме підприємство здійснює законну діяльність, є достатні підстави стверджувати, арешт накладений на грошові кошти Товариства на банківському рахунку необґрунтовано, що є свідченням необхідності застосування положень ч. 1 ст. 174 КПК України щодо скасування арешту майна ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» накладеного на підставі судового рішення від 03.04.2018

Керуючись ст. ст. 2, 16, 170, 174, КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Сич Євгена Юрійовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖЕЛИС-НИК» про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа № 757/15417/18-к від 03.04.2018, а саме на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «ДЖЕЛИС-НИК» (код ЄДРПОУ 41654446) № 26004000000377 відкритого в ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (МФО 305749), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В. В. Бортницька