Рішення № 75938842, 09.08.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/10177/16-ц

Провадження № 2/644/123/18

09.08.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2018р. м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.

при секретарі- Зоріній Н.В.,

з участю позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 – ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про припинення права власності на частку у спільній частковій власності з виплатою грошової компенсації та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просили припинити право спільної власності ОСОБА_5 на ? частку квартири АДРЕСА_1, присудити на користь відповідача грошову компенсацію за належну йому ? частку зазначеної квартири, визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, з урахуванням належної їм 3/4 частини квартири, право спільної власності на ? частку квартири № 183, що знаходиться по вул. Біблика, 2-Д у м. Харкові, стягнути з відповідача на їх користь в рівних долях судові витрати.

В обґрунтування позову зазначили, що 2-х кімнатна ізольована квартира № 183 по вулиці Біблика (колишня 2-ї П’ятирічки) 2»Д» у місті Харкові, житловою площею 27,4 кв.м. та загальною площею 45,5 кв.м. у лютому 2003 року була приватизована на склад сім’ї з чотирьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_7 (після одруження ОСОБА_3) ОСОБА_3 0лександрівну. Під час примусового виконання рішення суду про стягнення суми боргу з ОСОБА_7 ? ідеальна частка квартири була виставлена на торги та, у зв’язку з відсутністю інших покупців, була передана стягувачу - ОСОБА_5, який 26.11.2015 року зареєстрував своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивачі зазначають, що на даний час ? частини квартири на праві спільної сумісної власності належать їм на підставі свідоцтва про право власності на житло реєстраційний № 7-03-211556, виданого 24.02.2003 року відділом приватизації житла виконавчого комітету Харківської міської Ради, а ? частка квартири належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності за номером 1315, виданого 26.11.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Спірна квартира розташована на десятому поверсі 12-поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею 27,4 кв. м., у тому числі 1-а кімната 17,3 кв.м., 2-а кімната 10,1 кв.м, кухні площею 6,0 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м., ванної кімнати площею 2,1 кв.м, коридору площею 7,0 кв.м, вбудованої шафи площею 1,0 кв.м. Загальна площа квартири складає 45,5 кв.м.

Позивачі зазначають, що на ? частки квартири приходиться 34,125 кв.м. її загальної площі, відповідно на ? частку у квартирі приходиться 11,375 кв.м. її загальної площі.

На ? частки квартири приходиться 20,55 кв.м. її житлової площі, відповідно на ? частку квартири приходиться 6,85 кв.м. житлової площі.

На даний час у спірній квартирі зареєстровані і фактично мешкають п’ять осіб: позивачі, а також малолітня ОСОБА_9, 17.08.2016р.н. (донька позивача ОСОБА_3О.), та ОСОБА_7, оскільки іншого житла на праві власності або у користуванні у нього немає. Позивачі вказують, що вони з відповідачем не є членами однієї сім’ї, не проживають спільно та не ведуть спільного господарства. Відповідач у спірній квартирі не зареєстрований, ніколи не проживав, комунальні послуги не сплачував, ніякої участі в утриманні житла не приймає. Частка відповідача у праві спільної власності на квартиру є незначною, порівняно з позивачами, які володіють 75% площі квартири. Розмір частки відповідача у житловій площі квартири, у відповідності до технічного паспорту на квартиру, не дає можливості виділити в натурі житлову кімнату для володіння та користування, оскільки є меншим ніж площа будь-якої житлової кімнати. Також позивачі зазначили, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно відповідач зареєстрований у місті Чугуєві м/р Авіатор, А-4104 буд.137 кв.79, отже має у користуванні інше житло. Відповідач одружений та разом з дружиною мешкає у 3-х кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності його дружині. Враховуючи те, що частка відповідача у квартирі АДРЕСА_1 за своїм розміром та вартістю є незначною, виділити частку у спільному майні в натурі з технічної точки зору неможливо, спільне володіння і користування квартирою між позивачами і відповідачем неможливо, відповідач та його сім’я мають у користуванні інше житло - на думку позивачів, припинення за рішенням суду права відповідача на частку у спільному майні, яким є вказана вище квартира, не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його сім’ї.

В ході розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги, а саме: щодо визначення ціни позову, яка складає 103742,50 грн., визначення розміру грошової компенсації на користь відповідача за ? частку квартири у розмірі 103742,50 грн., щодо розміру стягнення з відповідача на їх користь в рівних долях судових витрат.

У судовому засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з*явилася, просила розглядати справу без її участі, за участю свого представника.

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, та зазначила, що відповідачу належить на праві власності ? частка квартири на підставі свідоцтва про право власності за номером 1315, виданого 26.11.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Крім цього іншого житла на праві власності він не має, з дружиною наразі взаємовідносини погіршилися і йому не буде де проживати.

Крім того, зазначає, що за запропоновану йому вартість ? частини спірної квартири він не зможе придбати собі будь-якого іншого житла. З оцінкою вартості частки квартири він не згоден, однак заявляти клопотання про призначення повторної експертизи не буде. Зазначає, що пропонував позивачам шляхи вирішення спору , а саме пропонував викупити у позивачів ? частки спірної квартири за суму еквівалентну 15000 доларів США, однак позивачі не погодилися..

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_7 (після одруження ОСОБА_3) ОСОБА_10 мають на праві спільної сумісної власності квартиру № 183 по вулиці Біблика (колишня вул. 2-ї П’ятирічки) 2-Д у місті Харкові, загальною площею 45,5 кв.м. 24 лютого 2003 року була приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» на склад сім’ї з чотирьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_7 (після одруження ОСОБА_3) ОСОБА_3 0лександрівну, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 24.02.2003 року № 7-03-211556. (а.с.24)

З технічного паспорту на квартиру №183 в житловому будинку №2-Д по вул. 2-ї П’ятирічки у м.Харкові вбачається, що квартира посімейного заселення, розташована на 10 поверсі 12 поверхового будинку та складається з 2 кімнат житловою площею 27,4 кв.м., у тому числі 1-а кімната 17,3 кв.м., 2-а кімната 10,1 кв.м., кухні площею 6,0 кв.м, вбиральні площею 1,2 кв.м, ванної кімнати площею 2,1 кв.м, коридору площею 7,0 кв.м, вбудованої шафи площею 1,0 кв.м. Загальна площа квартири 45,5 кв.м. (а.с.25-26)

26.11.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 на підстав акту про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, затвердженого Орджонікідзевським ВДВС Харківського міського Управління юстиції 24.09.2013 року, видано свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 1315, про те, що ОСОБА_5, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1 належить на праві власності майно, що складається з 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 (колишня вул. 2 П’ятирічки) в м. Харкові, квартира в цілому складається з 2 кімнат, житловою площею 27,4 кв.м., загальною площею 45,5 кв.м., вартість ? частки квартири становить 58400,00 грн., правовстановлюючий документ Свідоцтво про право власності на житло, видане Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради 24.02.2003 року за №7-03-2111556, оскільки майно не реалізовано (торги не відбулися) і стягувач ОСОБА_5 виявив бажання залишити за собою непродане майно, що раніше належало ОСОБА_7 (а.с.84)

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого мана щодо об’єкта нерухомого майна від 13.09.2016 року №67913055 вбачається, що квартира АДРЕСА_4 у розмірі ? частки на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ? частка квартири належить на праві власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності за номером 1315, виданого 26.11.2015 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України - майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Судом встановлено, що на даний час ? частини квартири №183 по вул. Біблика ( колишня 2 П’ятирічки), буд 2-Д у м. Харкові на праві спільної сумісної власності належать позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (до одруження ОСОБА_2) В.О. та ? частка квартири належить на праві власності відповідачу ОСОБА_5

Згідно довідки з місця проживання та складу сім’ї КП «Жилкомсервіс» №7842 у квартирі АДРЕСА_4 зареєстровано п’ять осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9, 17.08.2016р.н (а.с. 20)

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків , зборів , а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями , пов'язаними із спільним майном.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_5 у квартирі №183, що знаходиться в будинку 2-Д по вул. Біблика (колишня 2-ї П’ятирічки ) в м. Харкові не зареєстрований, не проживає, комунальні послуги не сплачує, участі в утриманні житла не приймає, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, отже має у користуванні інше житло. Відповідач не є членом родини позивачів.

Згідно із п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" квартира, що є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" судам слід враховувати, що відповідно до ст.55 Закону "Про власність" громадянин не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. Оскільки за чинним законодавством суд вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватися ним.

З метою визначення чи можливий з технічної точки зору виділ в натурі ? частини квартири № 183, що знаходиться по вул. Біблика, 2-Д у м.Харкові, ОСОБА_7 звернувся з відповідною заявою про надання висновку до спеціалізованої організації - ТОВ «Арбудпроект».

ТОВ «Арбудпроект» склав технічний висновок про можливість (неможливість) виділу 1/4 частини квартири в натурі, з якого вбачається, що за результатами проведення технічного обстеження об’єкта двокімнатної квартири №183, що знаходиться в будинку 2-Д по вул. Біблика (колишня 2-ї П’ятирічки ) в м. Харкові, загальною площею 44,5 кв.м., житловою площею 27,4 кв.м., що знаходиться у власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11 встановлено неможливість виділу ? частини квартири в натурі. (а.с.29-34)

Таким чином, виділити частку у спільному майні – квартирі АДРЕСА_5 в натурі на користь співвласника ОСОБА_5, неможливо, оскільки частка відповідача є незначною.

Згідно ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Виходячи з розміру житлової площі квартири АДРЕСА_6, оскільки частка відповідача в квартирі є незначною і не може бути виділена в натурі, суд вважає спірну квартиру неподільною.

У відповідності до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Зі змісту цієї норми закону вбачається, що припинення права особи на частку у спільному майні допускається за наявності будь-якої з обставин, передбачених пунктами 1 - 3 ч. 1 ст. 365 ЦК, але за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні спорів про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Вказаний правовий висновок міститься у: Постанові Верховного Суду України від 23.11.2016р. у справі №357/11232/14-ц; Постанові Верховного Суду України від 15.07.2016р. у справі №6-1599ц16; Постанові Верховного Суду України від 02.07.2014р. у справі №6-68цс14 та ін.

При вирішенні питання про те, що припинення права власності відповідача на ? частини спірної квартири не завдасть істотної шкоди його інтересам, як співвласника та членам його сім*ї суд виходить із сукупності встановлених обставин, а саме:

1)Вказана частка житлового приміщення придбана відповідачем в результаті задоволення своїх позовних вимог про стягнення боргу з ОСОБА_7 , так як іншого майна у боржника не було, покупців на звернену частку квартири, що належала ОСОБА_7 в ході виконання судового рішення, не було.

2)Відповідач з 1995 року зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.83,84,114,115 та інш.) і має право користування в цій трикімнатній квартирі, загальною площею 75,7 кв.м., житловою площею 45,9 кв.м.

3)Відповідач на протязі всього часу розгляду справи висловлював наміри про продаж належної йому частки в спірній квартирі і його наміри мають реальний характер, виходячи з укладеного попереднього договору, поданих заяв до нотаріуса;

4)Відповідач пропонує позивачам викупити їх частки в спірній квартирі за суму , еквівалентну 15000 доларів США, що свідчить про реальну матеріальну спроможність відповідача з урахуванням отриманих коштів за свою частку від позивачів забезпечити себе окремим житлом.

Відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Ухвалою суду від 26.05.2017 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 по справі була призначена судово будівельна-технічна експертиза.

З висновку судової оціночно-будівельної експертизи №9531 зробленого судовим експертом ХНДІСЕ ім. Засл. Проф. ОСОБА_12 від 11.12.2017 року вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_7 станом на грудень 2017 року (час проведення оцінки) складає 414970,00 грн. (а.с.157-178)

Відповідачами були внесені на депозитний рахунок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кошти у загальній сумі 103743,50 грн. (вартість ? частки квартири АДРЕСА_8) в рахунок забезпечення позовних вимог до ОСОБА_5

Представник відповідача зазначила, що сторона відповідача не згодна з цією оцінкою, однако, не дивлячись на роз*яснення суду, зауважила, що будь-яких клопотань про проведення повторної експертизи та надання інших доказів на спростування висновку експертизи надати не буде.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

;an=3548">Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки, частка відповідача у квартирі АДРЕСА_1 за своїм розміром та вартістю є незначною, виділити частку у спільному майні в натурі з технічної точки зору неможливо, спільне володіння і користування квартирою між позивачами і відповідачем неможливо, відповідач не проживає у зазначеній квартирі, має у користуванні інше житло, суд вважає, що припинення право спільної часткової власності відповідача на ? частину у спірній квартирі, не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам його сім'ї.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,12, 13, 76, 77, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 355, 360, 365 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації 61115, АДРЕСА_9), ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_2, місце реєстрації 61115, АДРЕСА_9), ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_3, місце реєстрації 61115, АДРЕСА_9) - задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_5 ( ІПН НОМЕР_4, місце реєстрації 63501, Харківська область, м.Чугуїв, м/р Авіатор, А-4104, буд.137 кв.79) на ? частину квартири АДРЕСА_10.

Виплатити ОСОБА_5 з депозитного рахунку суду (

Отримувач коштівТУ ДСА України у Харківській областіБанк отримувачаДКС УкраїниКод отримувача (код за ЄДРПОУ)26281249Код банку отримувача ( МФО)820172Рахунок отримувача37318098006674

грошову компенсацію за ? частину квартири АДРЕСА_10 в сумі 103 742 ( сто три тисячі сімсот сорок дві ) грн. 50 к., внесену ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за квитанцією від 04.05.2017 року та 15.05.2018 року.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на ? частину квартири АДРЕСА_10, яка належала ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в сумі 691 грн. 62 к., а також судові витрати за оплату судової експертизи в сумі 4952 грн, а всього 5643 грн. 62 к., тобто по 1881 ( одній тисячі вісімсот вісімдесят одній) грн. 21 к на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом 30 днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Апеляційному суду Харківської області безпосередньо або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16.08.2018 року.

Суддя О.А.Саркісян