Вирок № 75937763, 17.08.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1150/18

Номер провадження 1-кп/623/186/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю: секретаря Лисенко О.В.,

прокурора Красилі І.І., Ходак Є.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області кримінальне провадження №12018220320000329 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185; ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 06 квітня 2018 року, приблизно о 20 годині 21 хвилині, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні «АТБ-маркет» № 198, розташованому по вул. Капітана Орлова в м. Ізюм Харківської області, таємно викрав з прилавку ікру «Камчадал лососеву зернисту з/б», вагою 100 г., вартість якої складає 196,00 грн., чим «АТБ-маркет» заподіяв майнову шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.

Крім того, ОСОБА_1, повторно, 06 квітня 2018 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у приміщенні «АТБ-маркет» № 198,розташованому по вул. Капітана Орлова в м. Ізюм Харківської області,взяв з прилавку вказаного маркету ікру «Norven лососева зерниста Форель ст/банка», вагою 100 г., вартість якої складає 181 грн. 70 коп., однак не розрахувавшись, почав виходити з «АТБ-маркет», тим самим намагався таємно викрасти вищевказане майно та виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий працівником охорони супермаркету «АТБ-маркет».

Таким чином, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від волі особи, яка вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях - злочинах, передбачених ч.1 ст.185; ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України свою вину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Представник потерпілого ПП ТОВ «АТБ-маркет» ОСОБА_2 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру не має.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, покази обвинуваченого, письмові докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за епізодом злочину, вчиненого 06.04.2018 о 20 год. 21 хв. за ч.1 ст.185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна; за епізодом злочину, вчиненого 06.04.2018 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від волі особи, яка вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк неможливе та становить високу небезпеку для суспільства.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що за вищевказаною адресою мешкає разом з матір'ю. На даний час офіційно не працює, але підробляє за усним договором у приватних осіб. Стосунки з рідними добрі, із сусідами не конфліктує, не зловживає алкогольними напоями, наркотичні засоби не приймає, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проходив строкову військову службу у ЗСУ.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, а саме: ч.1 ст.185; ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - відповідно до ст.12 КК України віднесені до злочинів середньої тяжкості.

Відповідно до ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи частково складання призначених покарань.

Обставинами, які згідно ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є вчинення ним злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, також мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, який ніде не працює, не одружений, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на момент вчинення цих кримінальних правопорушень судимості не мав, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та на високому рівні ризики небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинені злочини з застосуванням ст.75, 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно ч.2 ст.124 КПК України, а саме витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 300 грн. 00 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.50, 65-67, 70, 75, 76, ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, ст.100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, ППВСУ Постанови Верховного Суду №7 від 24.10.2003 року«Про практику призначення судами кримінального покарання», суд -

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_1 додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №1194/18 від 14.04.2018р. в розмірі 300 грн. 00 коп. на користь судового експерта ОСОБА_3, розрахунковий рахунок НОМЕР_3, РНОКПП НОМЕР_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його оголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.О. Гуренко