Рішення № 75934663, 16.08.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 264/2578/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

16 серпня 2018 року Київський районний суд м.Полтави в складі головуючого - судді Самсонової О.А., при секретарі - Горошко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Маріупольського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А0989 до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Маріупольського гарнізону звернувся до Іллічівського районного суду м.Маріуполя в інтересах держави в особі Військової частини А0989 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення.

В позовній заяві зазначив, що з 16 травня 2015 року молодший лейтенант ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині А0989 на посаді тимчасово виконуючого обов’язки командира артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини. Під час проведення аудиту в/ч А0989 встановлено, що ОСОБА_1 безпідставно отримав грошові в сумі 1302 грн. 16 коп., які в добровільному порядку не повертає. Тому заступник військового прокурора Маріупольського гарнізону просив суд зобов’язати відповідача виплатити на користь в/ч А0989 суму переплаченого грошового забезпечення в розмірі 1302 грн. 16 коп., стягнути судові витрати з відповідача на користь держави.

Ухвалою судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 18 травня 2018 року справу передано за підсудністю до Київського районного суду м.Полтави.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 25 червня 2018 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечення від позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідач з клопотанням про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не звертався, відзиву або заперечень проти позову не подавав.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч.8 ст.178 ЦПК України).

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до наступного висновку.

Військова частина А0989 згідно довідки ГУ Оборонного та мобілізаційного планування ГШ ЗСУ від 07 грудня 2016 року №146/16 є діючим суб'єктом, який здійснює свою діяльність у сфері оборони, є суб'єктом господарської діяльності ЗСУ (а. с. 12)

ОСОБА_1 допущено до тимчасового виконання обов’язків командира артилерійського взводу артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини зараховано до списку військової частини А0989 згідно наказу №238 від 26 серпня 2016 року (а. с. 11).

При проведені Південним територіальним управлінням внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту (фінансового та відповідності) фінансово-господарської діяльності військової частини А0989 за період з 01 жовтня 2015 року по 01 листопада 2017 року згідно складеного звіту за результатами проведеного фінансового аудиту та аудиту відповідності від 16 січня 2018 за №234/3/4/3аз відповідач має заборгованість перед військовою частиною А0989 в сумі 1302 грн. 16 коп. (а.с.10).

Дана переплата відбулася внаслідок порушення вимог пункту 31.5 наказу Міністра Оборони України №260 від 11.06.2008 року «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам».

Відповідно до вимог ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ Військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно вимог п. 2, ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення,ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Згідно вимог п. 24 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.95 р. № 243/95-ВР, оголошеної наказом Міністра оборони України від 14 серпня 1995 року № 201.

Вищий за підлеглістю командир (начальник) перевіряє обґрунтованість притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, а також розміру стягуваної суми.

У виняткових випадках, з урахуванням матеріального стану винної особи, її сімейних обставин тощо, розмір суми, що підлягає стягненню, може бути зменшено.

Розмір стягуваних сум у цьому разі не може бути меншим, ніж це передбачено пунктом 10 цього Положення.

Відповідно до п. 31 Положення, у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб, норми ст.1212 ЦК України мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану.

Водночас правила ст. 1215 Цивільного кодексу України передбачають, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Верховний Суд України висловив правову позицію в постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14, що безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Правовий аналіз ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, зміст цитованого вище правового висновку Верховного Суду України, дає підстави стверджувати про те, що у разі виплати особі без необхідності чи без правової підстави грошової допомоги або якщо відпала підстава для такої виплати, то платнику ці кошти поверненню не підлягають, крім випадків наявності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи викладене, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, інших осіб чи наслідком події. Змістом зобов'язань, що виникають внаслідок збереження або набуття майна без достатньої правової підстави є право позивача на повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і обов'язок боржника повернути безпідставно одержане майно.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що шкода спричинена майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що її спричинила.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 у зв’язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності не мав права на одержання премії, переплачена йому сума грошового забезпечення у розмірі 1302 грн. 16 коп. підлягає відшкодуванню позивачу.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд також стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1762 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 13, 56, 141, 263, 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1212, 1215 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов заступника військового прокурора Маріупольського гарнізону в інтересах в/ч А0989 до ОСОБА_1 про стягнення суми переплаченого грошового забезпечення - задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_1 (проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплатити на користь військової частини А0989 (ЄДРПОУ 26615223, рахунок №35220275090634, Держказначейська служба України, МФО 820172) суму переплаченого грошового забезпечення у розмірі 1302 грн. 16 коп. (одна тисяча триста гривень шістнадцять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Головуючий О.А.Самсонова

16.08.2018