Вирок № 75933267, 14.08.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/3847/18

н.п. 1- кп/415/594/18

ВИРОК

Іменем України

14 серпня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Бервено Ю.В.

номер кримінального провадження, внесеного 16.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань12018130240000648,

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно – технічною освітою, одруженого, не працюючого, судимого 19.11.2004 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого з іспитовим строком на 2 роки; 15.03.2006 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.357, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі; 07.06.2006 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого 03.07.2008 постановою Краснолучського міського суду Луганської області від 25.06.2008 за ст. 82 КК України, з заміною покарання на виправні роботи на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 20 днів з утриманням 10 % у дохід держави, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Панасенка В.А.

захисника Бондаренка Ю.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Восени 2017 року, більш точна дата та час у ході досудового розслідування не встановлені, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись у районі вулиці Красна міста Лисичанська Луганської області, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для власного вживання, у лісосмузі поблизу річки Сіверський Донець, зірвав листя дикорослої коноплі, після чого переніс їх за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2, де шляхом подрібнення, незаконно виготовив з них особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який останній незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання за вказаною адресою до моменту вилучення працівниками поліції 16 березня 2018 року.

16 березня 2018 року, в період часу з 11 години 10 хвилин до 11 години 30 хвилин, у ході проведення огляду місця події, у під'їзді АДРЕСА_2 у обвинуваченого ОСОБА_1, працівниками поліції Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області виявлено та вилучено вищевказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою у перерахунку на суху речовину, згідно висновку експерта № 19/113/8-2/312е від 27 квітня 2018 року, 8,15 грама, який обвинувачений ОСОБА_1 незаконно виготовив, придбав та зберігав при вищезазначених обставинах.

Органом досудового розслідування вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

22.05.2018 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130240000648 від 16.03.2018 між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Панасенко В.В., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, зі звільненням, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, встановленні ст.476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку, згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому обвинувачений зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Панасенко В.А. у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Бондаренко Ю.Ю. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та Кримінальним кодексом України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Відповідно до положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 22 травня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Панасенко В.В. та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю., відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з урахуванням обставини, яка відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому ОСОБА_1 узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 у дохід держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 травня 2018 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області Панасенко В.В. та підозрюваним ОСОБА_1, за участю захисника Бондаренка Ю.Ю. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018130240000648 від 16.03.2018 відносно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів, у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів 19/113/8-2/312е від 27.04.2018, що згідно довідки НДЕКЦ становить 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 00 копійок у дохід держави (отримувач - УК у м.Лисичанську/м.Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ - 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, рахунок - 31112115012051, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Речовий доказ, відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВПГУНП в Луганській області від 03 травня 2018 року - особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 8,15 г (після проведення експертизи масою в перерахунку на суху речовину 7,95 г), який знаходиться на зберіганні у камері речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко