Постанова № 75932366, 14.08.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1448/18

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

14 серпня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів та просив суд залишити їх без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року - без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційних скарг та просили суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходив службу в податковій міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області та наказом в.о. начальника Головного управління ДФС в Хмельницькій області № 199-о від 22.07.2015 року, був звільнений з податкової міліції в запас за пп. 64 "Б" (через хворобу).

Свідоцтвом про хворобу № 226 встановлено, що на підставі медичного огляду 17.07.2015 року зроблено висновок про те, що захворювання позивача пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ та він не придатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Згідно із довідкою Хмельницької обласної МСЕК серії АВ № 0570017 від 09.09.2015 року за результатами первинного огляду позивачу встановлено третю групу інвалідності до 01.09.2016 року, внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-XII, 14.09.2015 року позивачем було подано до Головного управління ДФС України у Хмельницькій області заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності.

При цьому, 23.12.2016 року позивачу нарахована одноразова грошова допомога в розмірі 33650,64 грн. відповідно до Порядку № 707.

Однак, вважаючи, що йому неправомірно нарахована одноразова грошова допомога в такому розмірі, позивач звернувся з листом до Головного управління ДФС України в Хмельницькій області з проханням здійснити перерахунок вказаної допомоги відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 556-ХІІ в редакції закону від 29.04.2015 року, відповідно до якої одноразова грошова допомога має виплачуватись в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи.

Листом від 10.04.2018 року № 9337/10/22-01-04-73 Головне управління ДФС у Хмельницькій області відмовило позивачу у нарахуванні недоплаченої суми грошової допомоги.

У листі зазначається, що відповідно до вимог Порядку № 707, Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області було підготовлено та направлено до ДФС України висновок щодо проведення виплати грошової допомоги у разі настання інвалідності, який був затверджений першим заступником ДФС України та згідно якого позивачу призначена допомога у сумі 33650,64 грн.

Відповідно до пункту 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей.

На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно із частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII (в редакції закону 29.04.2015 року, далі також - Закон № 565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України "Про міліцію" втратив чинність 07 листопада 2015 року в зв'язку з набранням чинності Закону України "Про національну поліцію" № 580-VIII.

При цьому, відповідно до пункту 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 707) одноразова грошова допомога виплачується у разі, зокрема, установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися:

1) під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі:

- п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

- чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

- трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи;

2) у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико - соціальною експертною комісією.

Порівнюючи наведені положення Закону № 565-XII по Порядку № 707, суд приходить до висновку, що ними по-різному врегульовано питання стосовно розміру виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.

Згідно з частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, суд вважає, що відповідачі повинні були застосувати чинний на момент встановлення інвалідності, звернення позивача і прийняття оскаржуваного висновку Закон України "Про міліцію" № 565-XII (як правовий акт, який має вищу юридичну силу) та призначити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІII групи.

При цьому, порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги в спірних правовідносинах визначені саме Порядком № 707.

Так, пункт 5 Порядку № 707 визначає перелік документів, які необхідно подати працівнику податкової міліції органу державної податкової служби за місцем проходження служби для виплати грошової допомоги в разі установлення групи інвалідності.

Стосовно посилання представника Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Верховного суду України від 8 липня 2014 року по справі № 21-184а14, суд звертає увагу на таке.

Вирішальне застосування в спірних правовідносинах має частина 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції закону від 29.04.2015 року), норми якої у згаданій постанові Верховного суду України були в іншій редакції та не передбачали конкретного розміру одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження служби.

Зважаючи на це, правовий висновок Верховного суду України по справі № 21-184а14 не стосується спірних правовідносин, оскільки фактично вказує на необхідність правильного застосування лише норм Порядку № 707.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що внаслідок помилкового застосування норм законодавства, відповідачами порушено право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Законом № 565-XII, тому висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно із Податковим кодексом України, яким капітану податкової міліції ОСОБА_5 призначена одноразова грошова допомога з врахуванням відсотку втрати працездатності - в сумі 33 650,64 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області надіслати до Державної фіскальної служби України висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції ОСОБА_5, виходячи із 150-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, без врахування відсотку втрати працездатності та з врахуванням раніше проведених виплат в сумі 33 650,64 грн.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 17 серпня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7