Ухвала суду № 75930701, 17.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2551/18

Провадження № 11-сс/779/264/2018

Категорія ст. 183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Бирич Н. В.

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області

в складі суддів Повзла В.В., Гриновецького Б.М., Шкрібляка Ю.Д.,

з участю секретаря Шандаловича А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно нього,

за участю прокурора Семотюка Д.І.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_1,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить зменшити розмір визначеної слідчим суддею суми застави.

Просить врахувати його соціальне положення, наявність на утриманні двох дітей, одна з яких є неповнолітньою, те, що він є інвалідом ІІ групи з 2009 року.

В судовому засіданні апеляційного суду сторона захисту доповнила апеляційну скаргу, підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просили застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.

Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2018 року застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з моменту затримання - 21:15 год. 21 липня 2018 року, по 21:15 год. 19 вересня 2018 року включно з визначенням застави - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 гривень.

Слідчий суддя виходив з того, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Жоден із більш м’яких запобіжних заходів як тримання під вартою, на думку слідчого судді, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя дійшов висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу - 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 гривень.

Під час апеляційного розгляду:

- підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 просили задовольнити апеляційну скаргу;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім та не забезпечить запобігання ризикам згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, що мають місце у даному випадку, а також, що слідчий суддя обґрунтовано визначив саме такий розмір альтернативного запобіжного заходу - застави.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторона захисту вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід – домашній арешт, а також висловила свою незгоду щодо визначеної суми альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою – застави.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч. ч. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Також, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді про наявність достатніх підстав для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в суді першої інстанції знайшли своє підтвердження: обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України; наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі, які можуть мати істотне значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні, незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення; те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім та не забезпечить запобігання цим ризикам. При цьому слідчим суддею враховано в повній мірі обставини згідно з ст. 178 КПК України.

В той час, стороною захисту не наведено переконливих заперечень з приводу обґрунтованості підозри за ч. 3 ст. 307 КК України та наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зазначено належного обґрунтування про можливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

На даний час підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі у вигляді домашнього арешту, суд апеляційної інстанції не вбачає, що не перешкоджає у подальшому прийняття такого рішення в порядку передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

За приписами ч. 4 ст. 182 КК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 цього Кодексу.

Як вбачається з копії повідомлення про підозру (а.п. 16-17), ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту, за наступних обставин.

21 липня 2018 року під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017090180001511 було проведено санкціонований обшук на підставі ухвали слідчого судді у м. Калуш, по вул. Зарічна, 10, Івано-Франківської області, де фактично проживає ОСОБА_1 В ході проведення обшуку за вказаною адресою було виявлено та вилучено три поліетиленові пакети із порошкоподібною речовиною. Згідно з висновком експерта № 2.1-0636/18 від 22 липня 2018 року надана на дослідження порошкоподібна речовина в поліетиленових пакетах, вилучена під час обшуку, є психотропною речовиною, обіг якого обмежено - амфетаміном, загальна вага якої становить 61,7858 грама. Даний наркотичний засіб ОСОБА_1 незаконно придбав при невстановлених слідством обставинах та в подальшому усупереч ст.ст. 7, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, достовірно знаючи, що порошкоподібна речовина являється психотропною речовиною, незаконно зберігав його по місцю свого фактичного проживання, для подальшого його збуту.

Санкція ч. 3 ст. 307 КК України, за якою ОСОБА_1 повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Під час розгляду клопотання слідчого доведено наявність підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На наведені ризики вказує сукупність відомостей, які вбачаються з клопотання та долучених до нього доказів. У своєму клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_1: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та невідворотність покарання; може знищити, сховати або спотворити речі, які можуть мати істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема місця, де можливо ще зберігати чи виготовляти наркотичні засоби, психотропні речовини; може незаконно впливати на свідків, зокрема на осіб, яким мав намір продати психотропну речовину та осіб, яким уже продав психотропну речовин, з метою схилити їх до надання свідчень на його користь; може незаконно впливати на експертів, оскільки в основу підозри буде покладено висновки експертів; може повідомити про проведення досудового розслідування за даним фактом осіб, у яких міг придбати вказану психотропну речовину та осіб яким міг її збувати, виїхати за межі України; може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час в Калуському міськрайонному суді перебувають матеріали кримінального провадження відносно нього.

З матеріалів клопотання, а також долучених під час апеляційного розгляду документів вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, має двох дітей, 2001 та ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, інвалід ІІ групи, ніде не працевлаштований, згідно з довідкою Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області від 23 липня 2018 року два обвинувальних акти відносно нього за ч. 1 ст. 310 та ч. 2 ст. 309 КК України направлено в суд. В матеріалах клопотання відсутні відомості щодо майна підозрюваного, його вартості, доходи та джерела їх походження.

З огляду на необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, його обставини, тяжкість кримінального правопорушення, в якому його підозрюють, та суворість покарання за такі дії, наявні дані про особу підозрюваного, в тому числі про його майновий та сімейний стан, стан його здоров'я, про те, що два обвинувальних акта відносно нього за ч. 1 ст. 310 та ч. 2 ст. 309 КК України направлено в суд, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно з ст. 178 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає, що застава як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою у меншому розмірі не буде достатньою для забезпечення виконання ОСОБА_1 як підозрюваним, покладених на нього обов’язків, та не забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Також, суд апеляційної інстанції не вважає розмір застави, визначений слідчим суддею, непомірним для ОСОБА_1, оскільки він є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставин кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється.

Таким чином, під час апеляційного розгляду не знайшли своє підтвердження доводи підозрюваного ОСОБА_1 про необхідність зменшення суми застосованого щодо нього альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою – застави.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу слідчого судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 12, 176-178, 182, 183, 194, 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23 липня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.В. Повзло

ОСОБА_4

ОСОБА_5

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Повзло