Ухвала суду № 75929961, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5139/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -ОСОБА_1суддів -ОСОБА_2 ОСОБА_3перевіривши апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/4129/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року було задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення (короткий текст) проголошено 18.04.2018, повне судове рішення складено 25.04.2018.

Відповідач отримав копію рішення 3 травня 2018 року.

Вказане рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року апелянт оскаржив 10.05.2018.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України було повернуто апелянту на підставі ч. 4 ст. 298 КАС України.

19 червня 2018 року Міністерством внутрішніх справ України повторно подано апеляційну скаргу на оскаржуване рішення суду першої інстанції, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин його пропуску апелянт зазначає, що Львівським апеляційним адміністративним судом без будь-яких застережень незаконно позбавлено доступу скаржника (МВС України) до суду шляхом відмови у розгляді по суті апеляційної скарги.

Львівський апеляційний адміністративний суд згідно ухвали від 9 липня 2018 року визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені відповідачем, неповажними й залишив апеляційну скаргу без руху, надавши десятиденний строк для усунення недоліків .

18 липня 2018 року Міністерство внутрішніх справ України отримало копію ухвали суду і 26 липня 2018 року подало заяву про усунення недоліків, в якій вказало на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення через повернення Львівським апеляційним адміністративним судом первісно поданої 10 травня 2018 року апеляційної скарги.

Апелянт вказав, що він подав апеляційну скаргу з дотриманням норм процесуального законодавства, однак її було повернуто, чим позбавлено права на апеляційне оскарження. Зазначив, що копія довіреності представника, який підписав апеляційну скаргу, була належним чином посвідчена. Посилається на висновки Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до правосуддя.

Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Доказів, у підтвердження наявності обставин, які б дійсно перешкоджали Міністерству внутрішніх справ України своєчасно оскаржити у встановленому порядку з дотриманням норм процесуального законодавства рішення суду не надано.

Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження фактично обґрунтоване незгодою з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року про повернення апеляційної скарги.

Вказані обставини не є належним доказом поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та неможливості вчасного оскарження судового рішення, оскільки апелянт є суб'єктом владних повноважень та повинен слідкувати за своєчасністю оскарження рішення суду першої інстанції та за належністю і відповідністю вимогам законодавства документів про підтвердження повноважень на представництво. Крім того, апелянт в разі незгоди із ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, мав можливість оскаржити її в касаційному порядку.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку зазначені заявником апеляційної скарги причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в клопотанні про поновлення строку є неповажними.

Інших доводів щодо поважності причин пропуску строку заявником апеляційної скарги не зазначено та не надано відповідних доказів існування обставин, що об»єктивно перешкоджали суб»єкту владних повноважень своєчасно оскаржити рішення суду.

Отже, враховуючи наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що заявником апеляційної скарги не доведено наявності поважних причин для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки, апелянтом пропущено встановлений законом строк на апеляційне оскарження, а обставини в обґрунтування підстав пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.У задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/4129/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_5