Постанова № 75929954, 16.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5420/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Гуляка В. В., Курильця А. Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 813/325/18 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Грень Н. М. о 16 год 44 хв. у м. Львові, повний текст якого виготовлено 29 травня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідач протиправно визначив їй зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 74598,35 грн, оскільки анульована банком сума боргу за наданим їй кредитом не є додатковим благом в розумінні статті 164 Податкового кодексу України, а тому не підлягає оподаткуванню.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Галицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала апеляційну скаргу на нього, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про недопущення позивачем порушення правил сплати податку на доходи фізичних осіб, оскільки у третьому кварталі 2013 року позивачем було отримано дохід у вигляді анульованої банком суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 351600,42 грн., який підлягав оподаткуванню як додаткове благо відповідно до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, однак відповідні зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб не були задекларовані та сплачені позивачем.

Позивач подала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо її змісту і вимог, посилається на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце його проведення, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт від 27 лютого 2015 року № 191/17-02/НОМЕР_2.

Вказаний акт перевірки містить висновок про порушення позивачем вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.2.17 (д) пункту 164.2 статті 164, підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 59542, 67 грн.

Вказаний висновок обґрунтований посиланням на те, що позивач не сплатив податок з доходу (з суми прощеної заборгованості за кредитом) та не подав податкову декларацію про доходи і майновий стан за 2013 рік.

На підставі вказаного вище акта перевірки Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 74598,35 грн, в тому числі за податковим зобов’язанням 59542, 67 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 15055, 68 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що анульована (прощена) кредитором сума пені, нарахована за прострочення виконання грошового зобов'язання, не є додатковим благом та, як наслідок, не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу платника податку.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Певні неточності в підпункті «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, були усунуті шляхом внесення змін до вказаної норми згідно з Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Згідно з підпунктом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою доходу платника податку як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Як видно з листа АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» від 21 серпня 2013 року, за кредитним договором від 28 лютого 2008 року № 014/0046/82/55655 ОСОБА_1 анульовано заборгованість за пенею в розмірі 21719, 25 доларів США, що по курсу НБУ станом на 21 серпня 2013 року становило 173601,97 грн.

Згідно з листом-повідомленням АТ «ОСОБА_2 ОСОБА_3» від 19 вересня 2013 року, за кредитним договором від 12 червня 2007 року № 014/0046/74/49779 ОСОБА_1 анульовано заборгованість за пенею в розмірі 177998,45 грн.

Так, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами другою, третьою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов'язання, суми таких не є додатковим благом та об’єктом оподаткування згідно з абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість нарахування позивачу грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 74598,35 грн оскарженим податковим повідомленням-рішенням та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 813/325/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_4 судді ОСОБА_5 ОСОБА_3