Постанова № 75929545, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Справа № 826/1024/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Сікачова С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року у справі

за позовом Головного управління Державної служби України

з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Глуско Рітейл»

про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації автозаправного комплексу ТОВ «Глуско Рітейл», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 6, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) відімкнення від джерел живлення.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що судом не вмотивовано, яким чином виявлені в нього порушення загрожують життю та здоров'ю людей, що зупинення експлуатації АЗК не є заходом пропорційним виявленим порушенням і позивачем не доведено необхідності його застосування, а також, що позивач посилається переважно на порушення відповідачем вимог ДБН, перевірка дотримання яких взагалі не належить до його компетенції.

Крім того, у своїй апеляції відповідач наголошує на тому, що більшість виявлених в нього порушень була ним усунута вже на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції, а ті, що не були усунуті не несуть загрози життю та здоров'ю людей.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2017 р. у справі № 826/1375/17, яка набрала законної сили, ТОВ «Глуско Рітейл» (попередня назва ТОВ «Восток») зобов'язано допустити ГУ ДСНС у м. Києві до проведення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема за адресою: м. Київ, вул. П. Усенка, 6.

На підставі зазначеного рішення суду ГУ ДСНС у м. Києві прийнято наказ від 11.10.2016 р. № 468 «Про проведення планових перевірок» та наказ від 07.12.2017 р. № 465 «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до якого у період з 08 по 21 грудня 2017 року державним інспекторам доручено провести позапланову передвіку ТОВ «Глуско Рітейл» за адресою: м. Київ, вул. П. Усенка, 6 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Копію наказу отримано під особистий підпис в.о. головного керуючого директора ТОВ «Глуско Рітейл» Кожухар С.П.

На підставі наказу видано посвідчення № 449 на проведення позапланової перевірки, які відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» перед початком перевірки пред'явлені керівнику суб'єкта господарювання.

Під час здійснення перевірки встановлено, що АЗС ТОВ «Глуско Рітейл» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на АЗС, а саме:

- п. 4.1 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - відстань від резервуару СВГ до операторської менше 15 метрів в порушення п.8.153 ДБН В.2.5.20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання»;

- п. 4.1 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається встановлення модуля АГЗП на відстані менше 40 метрів до інших будівель та споруд різного призначення в порушення п.8.153 ДБН В.2.5.20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання»;

- п.1.1. розділ ІІІ, Правил пожежної безпеки України - не передбачено додаткові смуги накопичення транспортних засобів на виїзді з території АЗС на автомобільну дорогу довжиною не менше 15 метрів і на в'їзді до АЗС не менше 50 метрів, шириною не менше 3,5 метра в порушення п.7.55* ДБН 360-92* «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень»;

- п.1.1. розділ ІІІ, п. 4.1. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - відстань від наземного резервуару АГЗП до резервуарів з бензином АЗК менше 40 метрів в порушення п.8.153 ДБН В.2.5-2-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. «Газопостачання»;

- п.1.1 розділ ІІІ Правил пожежної безпеки України - відстань від резервуару з бензином до лінії електропередачі менше півтори висоти опори в порушення п. 7 додатку 8.3 ДБН 360-92* «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень»;

- п. 1.12 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається прокладання електричних проводів по горючим конструкціям, в приміщені операторської;

- п. 1.18 розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

- п. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України - АЗК не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення;

- ст. 133 Кодексу цивільного захисту України, перелік п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №763 - не укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування об'єкту з аварійно-рятувальними службами.

За результатами перевірки інспектором складено акт перевірки від 21.12.2017 р. № 215 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Також позивачем зафіксовано, що вказані порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про які зазначено у акті перевірки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на КАЗС (АЗК) ТОВ «Глуско Рітейл» по вулиці Павла Усенко, 6 у Дніпровському районі міста Києва, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме:

- відстань від резервуарів АЗС (АЗК) до повітряних ліній електропередач менша за 10 метрів. - Дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок короткого замкнення або обриву повітряних ліній електропередач;

- допускається встановлення модуля АГЗП на відстані менше 40 метрів до інших будівель та споруд різного призначення. - В разі виникнення загорання скрапленого газу загрожує розповсюдженню вогню на інші споруди;

- відстань від наземного резервуару АГЗП до резервуарів з бензином АЗК менше 40 метрів. - Вразі розливу та загорання палива можливе пошкодження резервуару із скрапленим газом;

- відстань від резервуару СВГ до операторської менше 15 метрів. - Дане порушення створює загрозу потрапляння парів скрапленого газу до операторської, де перебуває робочий персонал та створює загрозу вибуху;

- не передбачено додаткові смуги накопичення транспортних засобів на виїзді з території АЗС на автомобільну дорогу довжиною не менше 15 метрів і на в'їзді до АЗС не менше 50 метрів, шириною не менше 3,5 метра. - В разі виникнення черги на АЗК, транспорті засоби перекриють смугу автошляху;

- допускається прокладання електричних проводів по горючим конструкціям в приміщені операторської. - Вказане порушення створює загрозу виникнення пожежі в приміщеннях операторської в разі короткого замикання в електропроводі;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами. - Вказане порушення створює загрозу виникнення пожежі в приміщеннях операторської в разі короткого замикання в електрощитку;

- на АЗС (АЗК) відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. - Збільшує ризик пізнього виявлення та повідомлення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, а також унеможливлює оповіщення населення у разі її виникнення.

У зв'язку з тим, що виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дійсно допущено порушення вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу для життя та здоров'я людей, а також з того, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів усунення всіх виявлених позивачем порушень.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V), «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р. № 2245-ІІІ (далі - 2245-ІІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Постанова № 956).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1, ч. 1, 2, 7 ст. 7 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 1 статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

У п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України зазначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

У п.п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 70 КЦЗ України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння легкими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до Закону № 2245-ІІІ небезпечними речовинами є - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Об'єкт підвищеної небезпеки - це об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно з Постановою № 956 для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями відносяться такі категорії речовин:

1) горючі (займисті) гази - гази, які утворюють у повітрі при нормальному тиску суміші, що сприяють поширенню полум'я в детонаційному чи дефлаграційному режимі або можуть горіти в повітрі в дифузійному режимі при витіканні струменем (факельне горіння), у тому числі: горючі (займисті) стиснуті гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском, що перевищує 0,1 МПа, і не можуть перебувати в рідкій фазі; горючі (займисті) зріджені гази під тиском - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що перевищує 0,1 МПа, та при температурі, що дорівнює або перевищує температуру навколишнього середовища; горючі (займисті) кріогенно зріджені гази - гази, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах у рідкій фазі під тиском, що дорівнює 0,1 МПа, та при температурі нижчій від температури навколишнього середовища;

2) горючі рідини - рідини, які можуть самозайматися, а також займатися за наявності джерела горіння і самостійно горіти після його видалення. Горючі рідини з температурою спалаху, що дорівнює або менша 61 град.C у закритому тиглі або менша 66 град.C у відкритому тиглі, належать до легкозаймистих. Особливо небезпечними є легкозаймисті рідини, температура спалаху яких не перевищує 28 град.C (згідно з ГОСТ 12.1.044-89);

3) горючі рідини, перегріті під тиском, - горючі рідини згідно з ГОСТ 12.1.044-89, які знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах під тиском при температурі, що перевищує температуру кипіння при атмосферному тиску в 1,25 і більше разів.

Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб'єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб'єкта.

При цьому, застосування одного з таких заходів не є перешкодою для застосування іншого.

Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у суб'єкта господарювання, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами перевірки, проведеної ГУ ДСНС у м. Києві на АЗК відповідача за адресою: м. Київ, вул. П. Усенка, 6, підтверджується факт допущення ним чисельних порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, зокрема таких як відсутність автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення в разі їх виникнення, прокладання електричних проводів під горючими конструкціями, складання горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами, порушення норм щодо відстаней між окремими об'єктами АЗК, кожне з яких навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров'ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, а саме - зупинки експлуатації АЗК.

Доводи апелянта про те, що позивачем не доведено загрозу виявлених порушень життю та здоров'ю людей, адекватність застосування заходів реагування саме у вигляді повної зупинки роботи АЗК, апеляційний суд вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як було зазначено вище, обставини щодо очевидної загрози життю і здоров'ю людей більшості з виявлених контролюючим органом порушень та необхідність застосування крайнього заходу реагування підтверджуються матеріалами перевірки, доведені позивачем та апелянтом не спростовані.

Доводи апелянта про те, що ним частково було усунуто порушення вимог правил пожежної безпеки, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених апелянтом, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров'ю людей.

Більш того, апеляційний суд відзначає, шо усунення апелянтом порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, а не підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Твердження апелянта про те, що позивач посилається переважно на порушення відповідачем вимог ДБН, перевірка дотримання яких взагалі не належить до його компетенції, також є необґрунтованими, оскільки позивачем встановлено порушення відповідачем безпосередньо вимог пожежної і техногенної безпеки, на дотримання яких зокрема націлені й ДБН.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та застосування до відповідача відповідних заходів реагування.

Враховуючи вищевикладене та переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, як того вимагає ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин було повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженого відповідальністю «Глуско Рітейл» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 16 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: