Постанова № 75929540, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Справа № 823/875/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Ситника Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

про визнання протиправною та скасування відмови,

зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною та скасування відмови відповідача, викладеної у листі від 13.11.2017 р. № 9854/6-17 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду, орієнтованою площею 19,4660 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту;

- зобов'язання відповідача прийняти рішення про передачу позивачу земельної ділянки в оренду;

- зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення на пізніше двох тижнів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що процедура відведення земельної ділянки в оренду ним була розпочата як фізичною особою, до створення фермерського господарства і що питання про затвердження проекту землеустрою відповідачем розглядалося вже чотири рази поспіль і кожного разу позивачу було відмовлено з різних підстав.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення його позову в повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та, зокрема наполягає на тому, що фермерське господарство після його державної реєстрації має право на отримання земельної ділянки як юридична, а не фізична особа, в порядку ст. 137 ЗК України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.09.2014 р. позивачу як фізичній особі на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 10.09.2014 р. № 23-3240/14-14СГ, відповідно до ст.ст. 15-1, 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, орієнтовною площею 19,4660 га з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області за межами населеного пункту.

На підставі та на виконання зазначеного наказу позивач замовив в землевпорядній організації ПП «Земекспертцентр» відповідний проект землеустрою.

На замовлення позивача ПП «Земекспертцентр» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної власності площею 19,4660 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Кищенецької сільської ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області (з метою укладення договору оренди земельної ділянки) щодо земельної ділянки площею 19,4660 га, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі 08.04.2016 р., якій присвоєно кадастровий номер 7123183000:02:002:0540, цільове призначення: для ведення фермерського господарства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.07.2017 р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - фермерського господарства «ІЖКО». Керівник та підписант - ОСОБА_3, вид діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 р. у справі № 823/771/17, яка набрала законної сили 05.09.2017 р., визнано протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою для відведення земельної ділянки державної власності площею 19,4660 га для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення в адмінмежах Кищенецької сільської ради (за межами населеного пункту) Маньківського району Черкаської області та зобов'язано ГУ Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки державної власності площею 19,4660 га, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Кищенецької сільської ради Маньківського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

27.10.2017 р. на підставі та на виконання вказаного рішення суду позивачем було подано заяву, якою направлено проект землеустрою на затвердження відповідачем.

Листом від 13.11.2017 р. № 9854/6-17 відповідач повідомив позивача про відмову в затвердженні проекту землеустрою у зв'язку з тим, що 27.07.2017 р. позивачем було зареєстровано фермерське господарство, порядок відведення земельних ділянок якому регулюється ст. 134 Земельного кодексу України у чинній редакції та передбачає необхідність дотримання процедури торгів.

Позивач, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у затвердження поданого ним проекту земелестрою, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу в затвердження проекту землеустрою для відведення земельної ділянки в оренду, позивачем вже було створено фермерське господарство «ІЖКО», яке набуло статусу юридичної особи, що зумовлює необхідність дотримання процедури відведення земельної ділянки шляхом проведення земельних торгів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 р. № 973-IV (далі - Закон № 973-IV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 7 Закону № 973-IV визначено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися, у тому числі, із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі.

У ч. 4 ст. 87 ЦК України визначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Системний аналіз викладених законодавчих норм надає підстави стверджувати, що за загальним правилом передача в оренду фермерським господарствам, які набули правовий статус юридичної особи, земельних ділянок державної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

При цьому, виключенням з цього правила є надання земельної ділянки в оренду фізичній особі для ведення нею фермерського господарства, тобто до здійснення державної реєстрації фермерського господарства як юридичної особи, оскільки його створення, власне, є метою, для досягнення якої законодавцем передбачено наведений спрощений порядок.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що 27.10.2017 р. на момент звернення позивача до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою та вирішення даного питання відповідачем 13.11.2017 р. позивачем вже було створено фермерське господарство «ІЖКО», яке зареєстровано в ЄДР та набуло статусу юридичної особи.

Отже, у відповідача не було жодних правових підстав для реалізації процедури надання в оренду земельної ділянки державної власності поза межами конкурсних процедур, оскільки вище вказана мета, а саме - створення фермерського господарства, вже реалізована, і виключень у такому випадку законодавством не передбачено.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відмовляючи позивачу в затвердженні проекту землеустрою, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.

При цьому, доводи апелянта про те, що процедура відведення земельної ділянки в оренду ним була розпочата як фізичною особою, до створення фермерського господарства, що після цього до законодавства були внесені зміни в частині вимог щодо проведення земельних торгів, і що питання про затвердження проекту землеустрою відповідачем розглядалося вже чотири рази поспіль і кожного разу позивачу було відмовлено з різних підстав, є необґрунтованими, оскільки предметом даного конкретного спору та позовних вимог, заявлених у цій справі, є безпосередньо відмова ГУ Держгеокадастру від 13.11.2017 р. в затвердженні проекту землеустрою, надана на підставі ст. 134 ЗК України, а не інші рішення, дії чи бездіяльність відповідача.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року - без змін.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Рішення виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: