Постанова № 75929020, 15.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року справа №812/430/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 р. (повний текст рішення складено 25 травня 2018 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 812/430/18 (головуючий І інстанції суддя Свергун І.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 06.10.2017 № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД" (далі - позивач) 20.02.2018 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач), просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 06.10.2017 року № НОМЕР_1, яким було визначено штрафні санкції у розмірі 500140, 00 грн. і встановлено завищення бюджетного відшкодування у сумі 1000280, 00 грн. (т. 1 а.с.3-13).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року у справі № 812/430/18 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (т. 2 а.с. 190-194).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що порушення норм матеріального права полягає у застосуванні норм Закону, які не підлягають застосуванню, а саме: п. 200.1 ст. 200, п.п б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України; у незастосуванні Закону, який підлягав застосуванню, а саме: п.п 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України при розгляді судом податкової декларації з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за жовтень 2016 року.

Вказує на порушення засад безпосередності дослідження доказів; організації перевірки декларацій з ПДВ за вересень та жовтень 2016 року без наявності законних підстав для такої перевірки; порушення встановленого порядку проведення камеральних перевірок.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД".

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін і свідка, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а рішення суду першої інстанції – скасувати, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «УТЕК-МОД» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку у відповідача.

ТОВ «УТЕК-МОД» у жовтні 2016 року були надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) за період січень-серпень 2016 року, якими було зменшено суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, та збільшено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме:

1) уточнюючий розрахунок від 11.10.2016 № НОМЕР_2 за січень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 84076 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 84076 грн. (т. 1 а.с. 115-122).

2) уточнюючий розрахунок від 11.10.2016 за № НОМЕР_3 за лютий 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 157546 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 157546 грн. (т. 1 а.с. 107-114).

3) уточнюючий розрахунок від 11.10.2016 за № НОМЕР_4 за березень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 78829 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 78829 грн. (т. 1 а.с. 100-106).

4) уточнюючий розрахунок від 11.10.2016 за № НОМЕР_5 за квітень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 174160 грн. та збільшено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 174160 грн. (т. 1 а.с. 92-99).

5) уточнюючий розрахунок від 11.10.2016 за № НОМЕР_6 за травень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 53140 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 53140 грн. (т. 1 а.с. 85-91).

6) уточнюючий розрахунок від 11.10.2016 за № НОМЕР_7 за червень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 166358 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 166358 грн. (т. 1 а.с. 77-84).

7) уточнюючий розрахунок від 12.10.2016 за № НОМЕР_8 за липень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 163248 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 163248 грн. (т. 1 а.с. 69-76).

8) уточнюючий розрахунок від 12.10.2016 за № НОМЕР_9 за серпень 2016 року, яким зменшено суму від'ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 122923 грн. та збільшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 122923 грн. (т. 1 а.с. 62-68).

21.08.2017 ТОВ «УТЕК-МОД» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року з додатками, де в рядку 20.2.1 «Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 – рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на рахунок платника банку» зазначило суму 2025140 грн. (т. 1 а.с. 144-155).

Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.09.2017 № 1058/12-32-12-02/38338502 (далі – акт перевірки) (т. 1 а.с. 21-37).

В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.200.1, п.п. б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що виразилось у завищенні заявленої суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ у розмірі 1000280,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ, задекларованої на рахунок платника у банку, в сумі 1000280,00 грн., у відповідності до п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції у розмірі 50% від суми завищення бюджетного відшкодування, що склало 500140,00 грн. (т. 1 а.с. 39, 40).

Зазначені обставини не є спірними та не заперечуються сторонами.

Спірним у цій справі є питання правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 06.10.2017 № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1000280,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 500140,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову неправомірним, з огляду на наступне.

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених Кодексом.

Згідно із п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За унормуванням вимог п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на час здійснення перевірки та прийняття оспорюваного рішення) передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України).

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок.

Суд апеляційної інстанції вказує на те, що відповідачем в порушення вищезазначених норм вимагались, отримувались та використовувались дані бухгалтерського обліку позивача, що підтверджується даними з акту камеральної перевірки від 19.09.2017 № 1058/12-32-12-02/38338502, а саме: в акті є посилання на запит ГУ ДФС в Луганській області від 30.08.2017 року № 2808/10/12-92-12-02-13 про надання позивачем бухгалтерських документів, відповідь про надання документів, таблиця з переліком первинних документів бухгалтерського обліку позивача та використання їх відповідачем в рамках камеральної перевірки.

Таким чином, при проведенні камеральної перевірки та оформленні її результатів, податковим органом допущено порушення вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем перевірялись не лише декларації, але і дані бухгалтерського обліку позивача, що не можуть бути предметом камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, оскільки предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач мав право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.

З огляду на зазначене, під час проведення камеральної перевірки відповідачем вчинено дії, які є предметом документальної перевірки.

Пунктом 76.3 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Свідок ОСОБА_4 при апеляційному розгляді справи пояснила, що по деклараціях за вересень-жовтень 2016 року податковим органом були проведені камеральні перевірки і порушень не було виявлено, що підтверджується довідками. Право на подання уточнюючих розрахунків позивач не позбавлений. Вважає дії податкового органу у вчинений спосіб такими, що не відповідають податковому законодавству.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2017 ТОВ «УТЕК-МОД» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2017 року.

З 22.08.2017 року по 19.09.2017 року Головним управлінням ДФС у Луганській області було проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.09.2017 № 1058/12-32-12-02/38338502.

Разом з тим, з акту від 19.09.2017 № 1058/12-32-12-02/38338502 вбачається, що відповідач, здійснюючи камеральну перевірку за липень 2017 року, перевірив податкові декларації за серпень, вересень, жовтень 2016 року, на підставі чого і вказав на порушення п. 200.1, пп. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, тобто камеральна перевірка відбулась після спливу 30 днів з моменту подання декларації з податку на додану вартість, що в свою чергу порушує порядок, встановлений п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість позивача за вересень 2016 року (довідка від 14.11.2016 року № 1786/12-14-12-02/20-38338502), за жовтень 2016 року (довідка від 14.12.2016 року № 1925/12-14-12-02/20-38338502), з яких вбачається, що відповідачем не встановлено порушень (т. 2 а.с. 102-106, 107-111).

Суд апеляційної інстанції з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 812/1294/17, за змістом якої «дії відповідача щодо витребування у платника податків податкових документів, зменшення за її результатами суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій виходять за межі повноважень податкового органу при здійсненні камеральних перевірок, свідчить про недотримання відповідачем порядку проведення такої перевірки та доводить порушення контролюючим органом способу реалізації владних управлінських функцій».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, враховуючи те, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог Податкового кодексу України, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність у органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками здійснення цієї перевірки.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем під час розгляду справи не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 06.10.2016 року № НОМЕР_1 було прийнято законно та обґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення від 06.10.2016 року № НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Розподіл судових витрат здійснений відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 195, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД" – задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 р. у справі № 812/430/18 – скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 06.10.2017 № НОМЕР_1 – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення форми Головного управління ДФС у Луганській області «В1» від 06.10.2017 року за № НОМЕР_1, яким визначено штрафні санкції у розмірі 500140, 00 грн. і встановлено завищення бюджетного відшкодування у сумі 1000280, 00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, місцезнаходження: вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УТЕК-МОД" (код ЄДРПОУ 38338502, місцезнаходження: вул. Маяковського, 5-б, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400) судові витрати у розмірі 56 265 грн. (п’ятдесят шість тисяч двісті шістдесят п’ять) 75 коп.

Повне судове рішення складено 17 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

ОСОБА_5