Ухвала суду № 75924023, 16.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

16 серпня 2018 р. Справа №0540/7017/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Грищенко Є.І.., розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 0540/7017/18-а за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ 505/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа – підприємець ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу № ДЦ 505/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року.

14 серпня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії постановипро накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача № ДЦ 508/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Вказана заява вмотивована тим, що штраф, згідно оскаржуваної постанови № ДЦ 505/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року, підлягає сплаті протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення. Водночас, приписами Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 року № 509, встановлено, що не сплачені в добровільному порядку штраф стягуються органами державної виконавчої служби. Отже, позивач вважає, що на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанова відповідача, що в свою чергу свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі. Також, позивач зазначає, що строк, який визначено для добровільного виконання постанови закінчується 23.08.2018 року, що є на його думку надзвичайно коротким строком для можливого вирішення питання в судовому чи адміністративному порядку щодо оскарження даної постанови, а відповідно до позивача буде застосовано заходи примусового виконання у разі не зупинення дії вказаної постанови до прийняття рішення по справі.

З огляду на вищевикладене позивач просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі та зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідача № ДЦ 508/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись приписами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України та розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної заяви, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Приписами частини 1 статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ”, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову.

Тобто, необхідною та достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення; а також наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову позивач не надав суду відповідних доказів, які б підтверджували звернення відповідача до виконавчої служби з заявою про примусове виконання постанови про накладення штрафу № ДЦ 505/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року або про початок примусового виконання постанови, що оскаржується.

Посилання позивача на те, що на даний час існує реальна можливість початку державним виконавцем примусового виконання постанови відповідачане знайшли свого підтвердження. Суд вважає, що такі доводи є передчасними, оскільки строк на добровільне виконання оскаржуваної постанови не сплинув. Твердження позивача, що по закінченню вказаного строку відповідачем будуть здійснені заході щодо примусового стягнення суми штрафу є лише його припущеннями, які не можуть бути необхідними та достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, позивачем не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд не знайшов існування наявної очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі на теперішній час.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 0540/7017/18-а за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ 505/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року .

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 0540/7017/18-а за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № ДЦ 505/553/АВ/П/ТД-ФС від 23.07.2018 року – відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Грищенко Є.І.