Постанова № 75922951, 08.08.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4308/18

Провадження № 1-кс/362/1298/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області – Корнієнко С.В. за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1, слідчого – СлобоженкаР.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання слідчого СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 погодженого із прокурором Васильківського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018110140001477 від 25.07.2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

07.08.2018 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області звернувся слідчий СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 з клопотанням про накладення арешту на майно: на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м., власником якої являється ОСОБА_4 (код НОМЕР_1).

Клопотання мотивовано наступним.

Слідчим відділом Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110140001477 від 25.07.2018, за заявою ОСОБА_5 щодо заволодіння належною їй квартирою шляхом обману, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.07р. між ОСОБА_5 та ПАТ «Укрсоцбанк», (надалі – Банк), був укладений Договір кредиту № 40.29-48/383, (надалі – Договір кредиту). Того ж числа у якості забезпечення виконання зобов’язань за Договором кредиту між ОСОБА_5 та Банком був укладений Іпотечний договір № 013/469-І, (надалі – Договір іпотеки), за яким передано в іпотеку Іпотекодержателю (Банку) двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м., (надалі - Квартира), та який містить право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому ст.37, 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до іпотечного договору № 013/469-І від 22.08.2007, передбачено виключний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема передбачено, що іпотекодержатель (Банк) за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, а саме: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок забезпечених іпотекою зобов’язань в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» або шляхом організації Іпотекодержателем продажу предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки між Іпотекодержателем та відповідним покупцем в порядку, встановленому ст. 6 ЗУ Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».

21.06.2018 року Банк, з Листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про передачу заяви № 1049/02-24 від 07 червня 2018 року, зареєстрованим в реєстрі за № 8745, передав ОСОБА_4 свою заяву № К/И/УСБ/Б від 23 березня 2018 року, (надалі - Вимога), з вимогою погасити заборгованості за Договором кредиту, а також повідомив, що в разі непогашення боргу протягом 30 календарних днів з дати отримання Вимоги, має намір звернути стягнення на Квартиру в порядку ст. 37 «Про іпотеку».

Однак, 04.05.2018 Банк вже зареєстрував право власності на квартиру, при цьому державну реєстрацію права власності на Квартиру (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - квартири: 1545272580000) за Банком здійснив Державний реєстратор, Комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» Київської області ОСОБА_7 на підставі свого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40935878 від 04 травня 2018 року.

В ході допиту ОСОБА_5 повідомила, що 26.06.2018 року вона дізналась, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься скан-копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, (надалі – Зворотне повідомлення), про отримання нею Вимоги Банку, але її підпис на Зворотному повідомленні є підробленим, оскільки 26 березня 2018 року Вимогу вона не отримувала, в Зазначеному зворотному повідомленні не розписувалась, а сам підпис не схожий на її дійний підпис. Крім того, при здійсненні ОСОБА_5 перевірки через електронний сервіс Укрпошти «Відстежити поштове відправлення» за ідентифікатором Вимоги № 1400039152746 виявилось, що дані про поштове відправлення в системі відсутні, тому що не зареєстровані в системі, отже, Вимога не надсилалась, при здійсненні перевірки через електронний сервіс Укрпошти «Відстежити поштове відправлення» за ідентифікатором Зворотного повідомлення № 0411217225272 виявилось, що дані про поштове відправлення в системі відсутні, тому що не зареєстровані в системі, отже Зворотне відправлення взагалі не надсилалось.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 128893248 станом на 25.06.2018 власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м. являється Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 133291167 станом на 06.08.2018 власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м. являється ОСОБА_4.

Слідчий в клопотанні вказав, що з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, в частині збереження об’єкту кримінально-протиправних дій, набутого кримінально протиправним шляхом на даному етапі досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

Заслухавши слідчого, який підтримав клопотання, вивчивши матеріали клопотання, вважаю, що воно підлягає до задоволенню з наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділом Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110140001477 від 25.07.2018 року, за заявою ОСОБА_5 щодо заволодіння належною їй квартирою шляхом обману, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Постановою слідчого СВ Васильківського В ГУ НП в Київській області ОСОБА_2 від 30.07.2018 року двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110140001477 від 25.07.2018 року.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчим доведено, що двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м., власником якої являється ОСОБА_4, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Тому, двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м., власником якої являється ОСОБА_4 підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи, що обраний слідчим спосіб арешту майна відповідає вимогам розумності та співрозмірності, клопотання, як обґрунтоване, має бути задоволено в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання, задовольнити.

Накласти арешт на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 43,50 кв.м., власником якої являється ОСОБА_4 (код НОМЕР_1).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Корнієнко С.В.