Ухвала суду № 75917592, 13.08.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26015/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А., при секретарі Ясеновенко К.О., за участю особи, яка звернулась із клопотанням - адвоката Сивка О.Ю., прокурора Паршутіна А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката Сивка Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ВНПФ «Причетність» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі №757/5877/18-к в рамках кримінального провадження № 42016000000000525, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2018 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Сивка О.Ю., який діє в інтересах ВНПФ «Причетність» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі №757/5877/18-к в рамках кримінального провадження № 42016000000000525.

У вимогах даного клопотання суб'єкт звернення просить, скасувати арешт майна, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2018 р. на банківські рахунки Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» (ЄДРПОУ 33320710).

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. в рамках кримінального провадження № 42016000000000525 від 19.02.2016 року було накладено арешт на грошові кошти що знаходяться на розрахункових рахунках ВНПФ«Причетність».

У судовому засіданні представник заявника адвокат Сивка О.Ю. вимоги визначені у клопотанні підтримав, з підстав викладених у ньому, просив задовольнити.

Прокурор Паршутін А.Б. у судовому засідання щодо задоволення клопотання заперечував, вказавши на необхідності подальшого збереження арешту майна, оскільки арештовані грошові кошти у кримінальному проваджені визнанні постановою слідчого визнано речовими доказами, а відтак відсутні підстави для скасування даного арешту.

Слідчий суддя, вислухавши позицію учасників судового процесу дослідивши матеріали провадження за клопотанням про скасування арешту майна, приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 42016000000000525 від 19.02.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України

В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.02.2018 у справі № 757/5877/18-к накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках Відкритого недержавного пенсійного фонду «Причетність» відкритих у Філії - ГУ по м. Києву та Київської обл. АТ «Ощадбанк», АТ «УкрСиббанк», Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Донецьку, АТ «ОТП Банк», Столичній філії ПАТ БК «Приватбанк», АБ «Укргазбанк».

Метою накладення арешту на майно, є те, що грошові кошти відповідають критеріям визначеним ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положення ч. 10 ст. 170 КПК України декларують, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу.

Із ухвали слідчого судді про арешт майна вбачається, що арештовані грошові кошти на рахунку в рамках кримінального провадження визнані речовими доказами та особою, яка заявила клопотання про скасування арешту майна не доведено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, не доказано необґрунтованість та невмотивованість накладення арешту на грошові кошти ВНПФ «Причетність», не доведено, що подальше збереження арешту майна нестиме за собою негативні наслідки та арешт майна порушить баланс між засобами які застосовуються та метою яку прагне достягти орган досудового розслідування, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Сивка Олександра Юрійовича, який діє в інтересах ВНПФ «Причетність» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05 лютого 2018 року у справі №757/5877/18-к в рамках кримінального провадження №42016000000000525 - відмовити.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя В. А. Писанець