Постанова № 75913009, 16.08.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року

м.Суми

Справа №583/1420/18

Номер провадження 22-ц/788/1307/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

учасники справи:

позивач – Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 травня 2018 року в складі судді Ярошенко Т.О., ухваленого у м. Охтирка, повне судове рішення складено – 24 травня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (відбулася зміна назви на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», далі – АТ КБ «ПриватБанк») просило стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 71934,17 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.11.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 1500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, що може бути змінений банком, на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом №СП – 2010 – 256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, який є договором приєднання, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник взяті на себе кредитні зобов’язання належним чином не виконала, внаслідок чого, станом на 31.03.2018 року, виникла заборгованість – 71934,17 грн., яка складається з: 1480,76 грн. - заборгованість за кредитом; 62561,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3990,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3401,63 грн. - штраф (процентна складова). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань, що і стало підставою звернення до суду.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.05.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2011 року станом на 31.03.2018 року в сумі 2758,35 грн. та понесені судові витрати у розмірі 67,00 грн., а всього 2825,35 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове в цій частині про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що при визначенні розміру заборгованості суд не урахував факт укладення сторонами договору - приєднання, складовою якого є зазначені Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, в яких визначені розмір відсотків, застосування неустойки, а також отримання боржником кредитних коштів та користування ними, що підтверджує згоду позичальника із запропонованими умовами.

Відзиву на апеляційну скаргу стороною відповідача не направлено.

Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до ст. 369 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Ухвалюючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами по справі було укладено кредитний договір, але у встановленій законом формі ними не було досягнуто домовленості щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами та відповідальності у разі неналежного виконання умов кредитного договору. Тому стягненню підлягають лише тіло кредиту та відсотки за користування кредитними коштами на рівні облікової ставки НБУ відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проте повністю з таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, що 01.11.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 7),

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне – «Я согласен(-на) с тем, что данное заявление вместе с Памяткой клиента и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами составляют между мной и банком Договор о предоставлении банковских услуг. Я ознакомился(-ась) и согласен(-на) с Условиями и Правилами предоставления банковских услуг, а также Тарифами банка, которые были предоставлены мне для ознакомления в письменном виде. Условия и Правила предоставления банковских услуг размещены на официальном сайте Приватбанка www.privatbank.ua. Я обязуюсь исполнять требования Условий и Правил предоставления банковских услуг, а также регулярно ознакомляться с их изменениями на сайте Приватбанка www.privatbank.ua».

Номер виданої кредитної картки та термін її дії в анкеті-заяві не зазначені.

Крім того, позичальник також підписала Довідку про умови кредитування з використанням Кредтки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка містить істотні умови кредитування, а саме: розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами – 30% річних, порядок нарахування та розмір комісії, а також пені та штрафів на випадок порушення позичальником умов договору.

За представленим банком розрахунком, розмір кредитної заборгованості станом на 31.03.2018 року становить – 71934,17 грн., яка складається з: 1480,76 грн. - заборгованість за кредитом; 62561,78 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3990,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3401,63 грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 5-6).

Підставами позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» є неналежне виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, та, як наслідок, утворення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам за користування кредитними коштами, а також за комісією, пенею та штрафними санкціями, визначеними відповідно до вказаних Умов та правил, а також Тарифів банку.

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме: заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування.

Відповідно до положень ст.ст. 1054, 1055, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Викладеними нормами матеріального закону визначені істотні умови укладення кредитного договору, а саме розмір суми кредиту, умови його надання, сплати процентів за користування кредитом, які визначаються при укладенні сторонами договору шляхом складення його в письмовій формі, що підписується сторонами.

Кредитний договір вважається укладеним, якщо сторонами, у передбачених законом порядку та формі, досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства.

Аналіз приведених норм матеріального права вказує, що правочин по укладенню кредитного договору вчиняється сторонами в письмовій формі, яким узгоджуються розмір кредиту, процентів за користування кредитом, у забезпечення виконання кредитного зобов’язання узгоджуються питання застосування до позичальника, в разі невиконання ним своїх зобов’язань, застосування неустойки (пені, штрафу) у розмірі визначеному кредитним договором, підписаному сторонами.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві.

Представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку та Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» підписана відповідачем, містять узгоджені в письмовій формі істотні умови кредитного договору щодо розміру процентів за користування кредитом, розміру неустойки, відомості про видачу конкретного виду кредитної картки (а.с. 7-8). Крім того, відповідачем були отримані кредитні карти "Універсальна 55 днів" за № 5577212304515557 з терміном дії по вересень 2015 року, та за № 5168755518984188 - по жовтень 2019 року.

При цьому, частково задовольняючи позов, суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач належним чином не виконувала умови кредитного договору, тому позивач має право на повернення кредиту і процентів за користування кредитом.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 1277,59 грн., розрахованих на рівні облікової ставки НБУ.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором, а якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Отже, у разі відсутності погодження сторонами кредитного договору у письмовій формі умов договору щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків за користування кредитом у розмірі на рівні облікової ставки НБУ.

Судом установлено, що згідно з укладеним 01.11.2011 року кредитним договором базова відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 2,5% на місяць, тобто 30% річних (а.с. 8).

За розрахунком позивача, при визначенні розміру процентів за користування кредитом ним застосована змінювана процентна ставка, а саме: з 01.11.2011 року - 30%, з 01.09.2014 року - 34,80%, з 01.04.2015 року - 43,20% річних.

Згідно ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Однак на порушення цих вимог банк не повідомив позичальника письмово про зміну процентної ставки, а тому відсутні законні підстави для стягнення процентів, розмір яких визначений зі ставки з 01.09.2014 року - 34,80%, з 01.04.2015 року - 43,20% річних.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню. Розрахунок заборгованості здійснюється, виходячи з узгодженої сторонами договору відсоткової ставки за користування кредитними коштами - 30% річних.

З 01.11.2011 року по 31.08.2014 року розмір процентів обрахований позивачем зі ставки 30%, як передбачено договором, а тому суд погоджується з визначеним позивачем за вказаний період розміром заборгованості 1096,56 грн.

Розмір процентів за період з 01.09.2014 року по 31.03.2018 року становить 1614,03 грн. (1480,76 х 30% х 1308 днів : 360).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01.11.2011 року по 31.03.2018 року, який підлягає стягненню з відповідача становить 2710,59 грн. (1096,56 грн. + 1614,03 грн.)

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення пені і комісії, штрафів (фіксованої частини та процентної складової), апеляційний суд не може погодитися з рішенням суду першої інстанції в цій частині, оскільки ним не було враховано тієї обставини, що сторони договору, крім іншого, дійшли згоди про умови застосування заходів цивільно-правової відповідальності у випадку порушення позичальником умов договору, що підтверджується Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яку підписала відповідач (а.с. 8).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості за договором. Порядок нарахування визначений у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», за яким пеня складається з суми пені(1) та пені (2), де пеня (1) = (базова відсоткова ставка за договором) / 30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. і більше.

У той самий час, цією ж довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості (а.с. 8).

Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін стягує з боржника штраф у розмірі 709,57 грн., який складається з фіксованої частини 500 грн. та процентної складової 209, 57 грн. (1480,76 грн. (тіло кредиту) + 2710,59 грн.(відсотки за користування кредитом)) х 5%)

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права.

Установивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом та штрафу з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції скасовує рішення в цій частині з ухваленням нового рішення, яким частково задовольняє ці вимоги, стягнувши з ОСОБА_1 2710,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом і 709, 57 грн. штрафу.

В частині задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1480,76 грн. рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції відповідно змінює розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв’язку з розглядом справи в суді першої інстанції, з 67 грн. на 119,99 грн.

Крім того, суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (чч. 1, 6 ст. 141 ЦПК), у зв’язку з цим стягує з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір 81,40 грн., пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.05.2018 року в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом та штрафу скасувати і задовольнити ці вимоги частково.

Викласти абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (1Д, вул. Грушевського, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором 4900 (чотири тисячі дев’ятсот) грн 92 коп., яка складається із: 1480,76 грн. заборгованості за кредитом, 2710,59 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом; 709,57 грн. штрафу».

Рішення в частині розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, змінити з 67 грн. на 119,99 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (1Д, вул. Грушевського, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати 81,40 грн., понесені у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.І. Собина

ОСОБА_2