Ухвала суду № 75908419, 15.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11383/18

Провадження № 11-сс/779/263/2018

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Гриновецького Б.М., Повзла В.В.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_2,

прокурора Боровика С.О.,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі АС) захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави ,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року задовольнено клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором та застосовано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 25.09.2018 року включно, з визначення розміру застави, що становить 1 074 820 грн.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. З урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі КК), слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають підстави вважати, що застосування більш м’якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганню ризиків, і є співмірним та доцільним для забезпечення дієвості кримінального провадження, в тому числі щодо запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_3 подав АС, в якій покликається на незаконність та необґрунтованість ухвали, оскільки вона порушує законні права та інтереси його підзахисного, а також те, що слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, всебічно не з’ясував усіх обставин, з якими закон пов’язує можливість застосування до підозрюваного такого виняткового заходу забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою, розмір застави перевищує для даного виду злочинів,

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судове засідання апеляційного суду підозрюваний ОСОБА_4 не з’явився, хоча був належним чином повідомлений і від нього клопотання про відкладання розгляду справи або з його обов’язковою участю, до суду не надходило.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав подану АС, просить задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Боровика С.О., який вважає АС захисника ОСОБА_3 безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді – без зміни; перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, які надійшли з Івано-Франківського міського суду, обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону слідчий суддя дотримався.

Покликання захисника ОСОБА_3 в АС на те, що слідчий суддя безпідставно обрав щодо його підзахисного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, є необґрунтованими.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Вказаних вимог закону слідчий суддя при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 дотримався.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, 28.07.2018 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК та 28.07.2018 р. йому повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопрушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 263 КК (а.с.2).

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру». В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». Колегія суддів зазначає, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджені в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4, злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК. Колегія суддів зазначає, що слідчий суддя у своїй ухвалі правильно вказав, що обгрунтована підозра Білінському.М.В., у вчиненні зазначеного злочину підтверджується письмовими доказами, зокрема: протоколами обшуків від 27 та 28.07.2018 року, актом та довідками вибухотехнічного відділу від 28.07.2018 року, протоколом допиту свідка від 28.07.2018 року, висновком балістичної експертизи №1.2-555 від 28.07.2018 року та іншими матеріалами в їх сукупності, в тому числі НСРД, копії яких слідчий долучив до свого клопотання, і які наявні в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий суддя, обираючи ОСОБА_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано взяв до уваги обставини вчинення неправомірних дій, вагомість зібраних доказів та обґрунтованість підозри про скоєння підозрюваним кримінального правопорушення, який відповідно до положень ст. 12 КК, відносяться до тяжкого злочину.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого, прокурором було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до семи років та він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину, а також знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, а також вищевказані обставини та дані про його особу, колегія суддів приходить до висновку, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК. Інший обраний запобіжний захід може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду, а також до вчинення іншого кримінального правопорушення.

Колегія суддів зазначає, що, вирішуючи дане клопотання, слідчий суддя правильно враховував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4, вказаного вище злочину, дані, що характеризують його особу, зокрема вік, стан здоров’я та майновий стан, наявність постійного місця проживання міцність соціальних зв’язків. Крім цього, суд правильно врахував те, що даний злочин є суспільно небезпечним діянням, який вкрай негативно впливає на суспільство в цілому.

Одночасно, апелянт покликається на те, що визначений розмір застави значно перевищує розмір застави для даного виду злочинів, суд не врахував при цьому майновий та сімейний стан підозрюваного ОСОБА_4

Так, відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК , розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину обчислюється у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожитковуваного мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні; рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя вірно вказав на те, що її розмір має бути здатним забезпечити належну поведінку підозрюваного, а також вірно врахував обставини кримінального провадження, дані про особу підозрюваного та вірно визначив заставу в розмірі 1074820 ( один міліон сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять) грн.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому у слідчого судді були наявні підстави визначати даний розмір застави у кримінальному провадженні і колегія суддів, враховуючи обставини провадження та особу підозрюваного, погоджується з таким висновком слідчого судді.

Таким чином, висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_4, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є правильним, обґрунтованим та вмотивованим.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування.

За таких обставин, АС захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3С не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 липня 2018 року щодо ОСОБА_4– без зміни.

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.М. Гриновецький

ОСОБА_6

Згідно з оригіналом

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1