Ухвала суду № 75908417, 16.08.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3796/17

Провадження № 22-ц/779/1053/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач Девляшевський

У Х В А Л А

16 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі судді Девляшевського В.А., перевіривши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на заочне рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючим суддею Пастернак І.А. 14 червня 2018 року, повний текст якого складено 25 червня 2018 року, у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, на відповідність її вимогам ст. 356 ЦПК України,,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 червня 2018 року відмовлено в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до ОСОБА_1 про стягнення 1 081 грн переплати пенсії.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську подано апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду від 26 липня 2018 року була залишена без руху з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам ст. 356 ЦПК України щодо сплати судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали 14 серпня 2018 року представник Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську подав клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв’язку з відсутністю фінансування таких витрат.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору.

У п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати" судам роз'яснено, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» та частини третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Враховуючи те, що зазначені позивачем обставини не свідчать про відсутність у нього коштів, доказів які б підтверджували майновий стан заявника суду не надано та не вказано обґрунтованих підстав, з якими чинне законодавство пов'язує звільнення від сплати або відстрочення сплати судових витрат, клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Слід зауважити, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати такий збір. Про це, зокрема, наголошено в ухвалі Верховного Суду від 24 травня 2018 року по цивільній справі №640/13664/17, провадження №61-26472ск18.

Враховуючи вищенаведене, підстав для звільнення від сплати судового збору немає.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 357 ЦПК до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Оскільки Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у визначений судом строк не сплачено судовий збір, апеляційну скаргу відповідно до вимог ст.185 ЦПК необхідно визнати неподаною та повернути.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 червня 2018 року визнати неподаною та повернути.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня з дня вручення її копії.

Суддя В.А. Девляшевський