Постанова № 75904577, 14.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 320/1437/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Редько О.В.

Номер провадження 22-ц/778/2190/18 Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Мета Банк» про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Метабанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Метабанк» (далі ПАТ «Метабанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 1009824 грн. 15 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн., а всього 1820 грн.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року скасовано.

Позовні вимоги ПАТ «Метабанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Метабанк» 261946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» 261946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15 червня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2010 року залишено без змін.

У березні 2016 року ПАТ «Метабанк» звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання.

Заява розглядалась неодноразово.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2017 року, яка ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року залишена без змін, заяву ПАТ «Метабанк» задоволено частково. ПАТ «Метабанк» видано дублікат виконавчого листа у даній справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Метабанк» 361946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

ПАТ «Метабанк» видано дублікат виконавчого листа у даній справі в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» 361946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

У квітні 2017 року ПАТ «Метабанк» звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, в якій просили поновити строк для пред’явлення до виконання дубліката виконавчого листа щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки виконавчі документи були втрачені при пересилці не з вини стягувача. До цього виконавчі листи на виконанні перебували у Відділі державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, однак в подальшому були направлені за територіальністю до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції міського управління юстиції та тривалий час вони не могли отримати інформацію щодо місця перебування на виконанні даних виконавчих листів.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року заяву ПАТ «Метабанк» задоволено.

ПАТ «Метабанк» поновлено строк для пред’явлення виконавчого листа у даній справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Метабанк» 361946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

ПАТ «Метабанк» поновлено строк для пред’явлення виконавчого листа у даній справі в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» 361946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документу до виконання, суд першої інстанції виходив з поважності причин попущення строку заявником.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Судом встановлено, що Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» заборгованість по кредитному договору в розмірі 1009824 грн. 15 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 120 грн., а всього 1820 грн.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запоізької області від 10 серпня 2010 року скасовано.

Позовні вимоги ПАТ «Метабанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Метабанк» 261946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Метабанк» 261946 грн. 04 коп., а також судовий збір в сумі 850 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15 червня 2011 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 27 жовтня 2010 року залишено без змін.

Рішення набрало законної сили та за вказаним рішенням на підставі заяви ПАТ «Метабанк», отриманою судом 23.11.2010 року, 14.12.2010 року були видані два окремі виконавчі листи.

За інформацією органів ВДВС від 30.10.2015 року слідує, що: виконавчий лист № 2-3268/10 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь ПАТ «Мета Банк» 361 946,04 грн., судового збору в сумі 850 грн. і витрат на ІТЗ в сумі 60 грн. - 25.12.2010 року повернуто стягувачу в зв’язку з відсутнітю майна боржника; виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мета Банк» 361 946,04 грн, судового збору в сумі 850 грн. і витрат на ІТЗ в сумі 60 грн. – 25.12.2010 року направлено до ВДВС Ялтинського МУЮ за новим місцем проживання боржника. Повторно вказані виконавчі документи на виконання до ВДВС Мелітопольського МРУЮ не пред’являлося (т.1 а.с.151).

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2017 року було задоволено заяву ПАТ « Метабанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ПАТ « МетаБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-21-05\026-К від 25.10.2005 року (а.с. 145-146 т. 2).

Переглядаючи ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2017 року про видачу дубліката виконавчого листа, яка вступила в законну силу, Апеляційний суд Запорізькій області в ухвалі від 24 жовтня 2017 року прийшов до висновку, що суд першої інстанції правомірно вважав поважною причиною неможливості відшукати втрачений виконавчий лист та ту обставину, що усі міські районні управління юстиції на території тимчасово окупованих територій фактично припинили свою роботу згідно Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ( а.с. 201-202 т. 2).

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємною частиною "права на суд" та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

У справі "Півень проти України" ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відтак, невиконання судових рішень, які набрали законної сили, є неприпустимим і, виходячи з обставин цієї конкретної справи, не може бути виправданим.

У Законі України "Про виконавче провадження" поняття "виконавче провадження" розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції, заява №183571/91" (Caseof Hornsbyv. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду одній зі сторін…".

19 листопада 2010 року Консультативною радою європейських суддів (КРЄС) прийнято Висновок №13 (2010), який зокрема встановлює, що у державі, яка керується верховенством права, державні органи передусім зобов'язані поважати судові рішення і виконувати їх швидко exofilicio. Сама ідея державного органу, який відмовляється підкоритися рішенню суду, підриває концепцію закону (пункт 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Так, причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

Зі справи видно, що виконавчий лист № 2-3268/Ї10 від 14.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості на користь ПАТ « МетаБанк» 361946.04 грн., судового збору в розмірі 850 грн. та ІТЗ в сумі 60 грн. 25.12.2010 року повернуто стягувану у зв’язку з відсутністю майна боржника.

Виконавчий лист № 2-3268/10 від 14.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Мета Банк» 361 946,04 грн, судового збору в сумі 850 грн. і витрат на ІТЗ в сумі 60 грн. – 25.12.2010 року направлено до ВДВС Ялтинського МУЮ за новим місцем проживання боржника. Повторно вказані виконавчі документи на виконання до ВДВС Мелітопольського МРУЮ не пред’являлося (т.1 а.с.151).

Натомість, належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ПАТ «МетаБанк» отримував постанови про повернення виконавчих листів, оригіналів виконавчих листів, матеріали справи не містять.

На даний час усі міські і районні управління юстиції на території тимчасово окупованих територій фактично припинили свою роботу Згідно Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Вказані обставини свідчать про те, що виконавчі листи були втрачені не з вини стягувача.

Зазначені обставини також були встановлені ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 березня 2017 року у справі № 22-ц/778\2563\17, яка набрала законної сили.

Таким чином, відсутність оригіналу виконавчого документа процесуально унеможливлювала стягувачу вчасно звернутися до органів виконавчої служби, що в свою чергу являється поважною причиною пропуску строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи норми права, які вказують на те, що виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву ПАТ «Метабанк».

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що ПАТ « МетаБанк» не надав суду доказів поважності причин пропущення строку пред’явлення виконавчих листів до виконання не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються обставинами справи та наявними у справі доказами, яким суд першої інстанції у відповідності до положень ст. 89 ЦПК України надав відповідну оцінку, які викладені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

За таких обставин згідно статті 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 квітня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.08.2018 року.

Головуючий Судді: