Постанова № 75903998, 15.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2018 року Справа № 826/1/18

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Троян Н.М., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Адамчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року у справі

за зверненням Головного управління Державної фіскальної служби

в м. Києві

до приватного підприємства «Туристична компанія Бітско»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного

арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві (далі - позивач) подало до суду звернення до приватного підприємства «Туристична компанія Бітско» (далі - відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 січня 2018 року звернення ГУ ДФС в м. Києві було залишено без руху та встановлено заявнику строк до 15:30 год. 03 січня 2018 року для усунення його недоліків, а саме сплати судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року позовну заяву було повернуто внаслідок не усунення позивачем недоліків звернення у встановлений судом строк.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДФС в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що воно є бюджетною установою і не має фактичної можливості забезпечити сплату судового збору протягом однієї доби, тобто строку встановленого судом, а також, що воно зверталося з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, але судом першої інстанції не забезпечено йому реального доступу до правосуддя.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до передчасного та неправильного вирішення питання про повернення заяви податкового органу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався ч. 3 ст. 283 КАС України та виходив з того, що законодавством обмежено строк, протягом якого заявник у справах даної категорії повинен усунути недоліки його звернення, і що в такий строк податковим органом вимоги суду виконано не було, а підстав для відстрочення йому сплати судового збору судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Отже, спеціальною нормою адміністративного процесуального законодавства регламентовано особливий порядок звернення органів доходів і зборів до суду з приводу підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та виключний перелік вимог, яким має відповідати таке звернення та в разі недотримання яких податковий орган має усунути недоліки свого звернення у строк, що не перевищує 24-х годин.

При цьому, вказаною імперативною нормою не передбачено такої вимоги як подання доказів сплати судового збору. Така вимога передбачена лише загальною нормою ч. 3 ст. 161 КАС України, що регламентує порядок звернення з позовною заявою.

Тож, у разі несплати податковим органом судового збору за звернення до суду, подане в порядку ст. 283 КАС України, його право на усунення недоліків не може бути обмежено вищевказаним скороченим строком.

З огляду на це, колегія суддів вважає неправомірними та передчасними висновки суду першої інстанції щодо повернення звернення ГУ ДФС в м. Києві через не усунення ним вказаних судом недоліків щодо сплати судового збору протягом 24-х годин.

Водночас, апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про те, що дійсно він є бюджетною організацією і процедура виділення коштів на сплату судового збору, відповідно до положень Бюджетного кодексу України, потребує певного часу, який напевно є більшим, ніж 24 години.

Крім того, апеляційний звертає увагу на те, що податковий орган на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення його звернення без руху звертався з клопотанням про усунення його недоліків шляхом звільнення його від сплати судового збору, обґрунтовуючи неспроможність його сплатити протягом 24-х годин, і статтею 133 КАС України регламентовано повноваження суду відстрочити, розстрочити позивачу сплату судового збору або звільнити від його сплати, однак дана норма судом реалізована не була.

Разом з тим, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що до передчасного та неправильного вирішення питання про повернення звернення податкового органу.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві підлягає задоволенню, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 283, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 січня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 15 серпня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: