Ухвала суду № 75902238, 16.08.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/560/17

Провадження № 1-кп/280/61/18

У Х В А Л А

16 серпня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І. В., за участю секретаря судового засідання Ганнущенко Г. М., прокурора Сенька В. О., обвинуваченої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017060190000314 від 28.04.2017, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, утримується в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурор у судовому засіданні звернувся із клопотанням про продовження застосованого до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу, так як строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою спливає 20.08.2018. Клопотання мотивовано тим, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою, існувати не перестали, остання не працює, не має стійких соціальних зв'язків,зловживає алкогольними напоями, може змінити своє місце проживання та переховуватися від суду, так як адреса реєстрації та адреса постійного місця проживання різна, впливати на свідків, а жоден із більше м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні обвинувачена та захисник заперечували щодо задоволення заявленого клопотання, захисник просить змінити запобіжний захід на більш м'який, оскільки обвинувачена має постійне місце проживання, родину та не може впливати на свідків як зазначив прокурор.

Згідно положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи це питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011. Зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявнику своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що підстави та ризики, які раніше стали наслідком обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не усунені, продовжують існувати, обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає особі останньої, характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, з огляду на тяжкість покарання, яке їй може бути призначене, дані про її особу, сімейний стан, соціальні зв'язки, які суд оцінює у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає за доцільне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд,

постановив:

Продовжити застосований до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів, тобто по 14 жовтня 2018 року включно.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Щербаченко