Постанова № 75900782, 15.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/96/18Суддя 1 інстанції Ступак С. В.Номер провадження 33/774/183/К/18Суддя- доповідач ОСОБА_1.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Остапенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, заступника директора департаменту організації праці та заробітної плати Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаної винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, -

За участю:

Адвокат - ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. 00 коп.; стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 352 грн. 40 коп.

За обставин, викладених у постанові, 11 січня 2018 року у провадження суду надійшов протокол № 241/4.7-3 складений головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні ОСОБА_5, з якого вбачається, що ОСОБА_3, працюючи на посаді заступника директора департаменту організації праці та заробітної плати Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» допустила порушення законодавства про працю, а саме: наказом від 14.04.2014 року № 536 працівники управління залізничного транспорту гірничого департаменту були переведені з графіка роботи № 170 (12 годинна робоча зміна) на графік роботи № 171 (11,25 – годинна робоча зміна). Графік встановлено тривалість денної зміни з 07.00 годин до 19.00 години, нічної зміни – з 19.00 години до 07.00 години. Розпорядженням адміністрації УЗТ ГД від 04.06.2014 року № 947 встановлено час обідньої перерви змінному персоналу тривалістю 45 хвилин ( у денну зміну з 11.00 по 11.45), (у нічну зміну 23.00 по 23.45). Працівникам, які задіяні у виконанні навантажувально-розванатажувальних робіт, безперебійного забезпечення дробильних фабрик рудою, з метою запобігання порушення технологічного процесу час обідньої перерви конкретно не визначено. Розпорядженням від 04.06.2014 року № 947 (п.2) передбачено прийом їжі персоналу на робочому місці в денну зміну в період з 10.00 до 13.00 години, а в нічну зміну з 22.00 по 01.00 години. Діяльність змінних диспетчерів та чергових по залізничним станціям пов’язана з організацією роботи та забезпечення безпеки персоналу та руху поїздів, має постійний характер на протязі зміни і не передбачає можливості покинути робоче місце та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд. Зазначене порушує ст. 66 КЗпПУ. Якщо за умови праці працівники постійно мають бути присутніми на робочому місці, час перерви не може бути встановленим. На роботах, де за умовами виробництва перерву для відпочинку та харчування встановити неможливо, працівникові має бути надана можливість приймати їжу протягом робочого часу. Тому при 12-годинній тривалості робочої зміни час приймання їжі повинен включатись до робочого часу працівника й відповідно оплата праці здійснюватися за 12 годин. Фактично оплата праці змінним диспетчером та черговим по залізничним станціям УЗТ ГД проводиться за 11,25 годин згідно табелю обліку використання робочого часу. Зазначене порушує вимоги ст. 97 КЗпПУ. Згідно інформації про нарахування заробітної плати – оплата праці змінним диспетчерам та черговим по залізничним станціям УЗТ ГД проводиться з розрахунку 11,25 години за відпрацьовану зміну у той час, коли відпрацьований час складає 12 годин. Зазначене порушує вимоги ст. 94 КЗпПУ чим порушила вимоги ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_3 18 червня 2018 року подав апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи вимоги клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження зазначеної постанови адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 посилається на те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений з поважної причини, а саме, у зв’язку з тим, 16 березня 2018 року була проголошена постанови, а повний текст оскаржуваного судового рішення ОСОБА_3 отримала 22 травня 2018 року за місцем своєї роботи. При цьому, первинно апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції була подана 29.05.2018 року, тобто протягом 7 днів з дня отримання повного тексту, однак була повернута судом апеляційної інстанції представнику ОСОБА_3 12.06.2018 року у зв’язку з відсутністю клопотання про поновлення строку. Ухвалу суду апеляційної інстанції та матеріали апеляційного оскарження представник ОСОБА_3 отримав 15.06.2018 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 зазначив, що постанова підлягає скасуванню, оскільки в діях ОСОБА_3 відсутній склад правопорушення.

Звертає увагу на те, що новий графік роботи меншої тривалості з встановленим часом обідньої перерви було впроваджено на виконання приписів Територіальної Державної інспекції з питань праці в Дніпропетровській області з метою приведення робочого часу, встановленого змінними графіками роботи, у відповідність з вимогами ст. 50 КЗпП, в частині дотримання нормальної тривалості робочого часу. За згодою відповідних працівників УЗТ ГД їм було встановлено конкретний час обідньої перерви тривалістю 45 хвилин: у денну зміну з 11.00 по 11.45, у нічну з 23.00 по 23.45 хвилин. Крім того, було передбачено на випадок збігу часу початку обідньої перерви, при цьому її тривалість залишається незмінною. Отже, всім вказаним працівникам визначено конкретний час обідньої перерви, який вони можуть використовувати на власний розсуд. Посадові інструкції чергового по залізничній станції служби руху УЗТ ГД, змінного диспетчера 2 кола забезпечення виробництва УЗТ ГД, змінного диспетчера 3 кола забезпечення виробництва УЗТ ГД не містить положень, які б вказували на безперервний характер праці. Перелік обов’язків, на які міститься посилання в Акті перевірки та Постанові, не може розглядатися як підтвердження того, що працівники не мають можливості покинути робоче місце та використовувати час обідньої перерви на свій розсуд. З огляду на формулювання змісту порушень в акті перевірки та Постанові, а також аналіз фактичних обставин, ПАТ «АМКР» не було припущено будь – яких порушень ст. 66 КЗпП України. Крім того, посилання начальника головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на вказані вище норми свідчить про необґрунтованість та безпідставність постанови.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат ОСОБА_4, доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі й наполягала на їх задоволенні.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дійшов такого висновку.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та апеляційної скарги, перевіривши поважність причин пропуску строку на оскарження постанови, а також її законність і обґрунтованість, дійшов такого висновку.

Статтями 289, 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати справу.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 не була присутньою у суді першої інстанції при розгляді справи і оголошенні постанови, та отримала її копію лише 22 травня 2018 року. Постанова оскаржена нею з порушенням встановленого законом 10-денного строку, оскільки вона звернулася до суду з апеляційною скаргою 29 травня 2018 року, тоді як строк на її оскарження сплинув 26 березня 2018 року (а.с. 27). Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 червня 2018 року було повернуто апеляційну скаргу, оскільки апеляційна скарга не містила клопотання про поновлення строку.

18 червня 2018 року адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 звернувся до Апеляційного суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку, оскільки постанову апеляційного суду Дніпропетровської області отримали 15 червня 2018 року.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки справа судом була розглянута за її відсутності, а її копія отримана нею після сплину строку на оскарження, та з метою забезпечення доступу до правосуддя, вважає справедливим задовольнити клопотання і поновити адвокату ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови, а апеляційну скаргу розглянути по суті.

Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Окрім того, згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з’ясовує обставини справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з цим, суд першої інстанції, дійшовши висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП послався лише на наявність в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення №241/4.7-3 від 22.12.2017 року щодо неї, акту перевірки № 392/4.2-3, не з’ясувавши при цьому всіх обставин, що мають значення у справі, чим допустив неповноту судового розгляду та дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу цього адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи докази, вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП є не доведеною поза розумним сумнівом виходячи з такого.

Так, умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення – це сукупність встановлених законом об’єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.

Диспозиція ч. 1 ст. 41 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі.

Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, можуть бути, як посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, так і громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю. У цьому випадку, протокол складено щодо заступника директора департаменту організації праці та заробітної плати ПАТ «АМКР» ОСОБА_3

При цьому, судом першої інстанції не взято до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вищезазначеного, зокрема, наказ або інший документ про прийняття ОСОБА_3 на роботу та призначення її заступником директора департаменту організації праці та заробітної плати ПАТ «АМКР», її посадова інструкція, що унеможливлює з’ясування питання, чи є вона посадовою особою, яка відповідає за додержання законодавства про працю на підприємстві та чи відноситься до її посадових обов’язків затвердження наказів, посадових інструкцій та розпоряджень, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, протокол та названі документи однозначно вказують на те, що ОСОБА_3 будучи посадовою особою - заступником директора департаменту організації праці та заробітної плати ПАТ «АМКР» ОСОБА_3, не було припущено будь – яких порушень ст. 66 КЗпП .

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Отже, з урахуванням викладеного та тих обставин, що у матеріалах цієї справи наявні лише протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки, що складені співробітниками Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області, які у провадженні про адміністративне правопорушення наділені функцією обвинувачення, та самі по собі ці докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення не є беззаперечними, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, є недоведеною поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 – задовольнити.

Поновити адвокату ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП – скасувати.

Винести нову постанову суду апеляційної інстанції, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1