Рішення № 7590057, 14.04.2009, Апеляційний суд міста Києва

Справа №22-3527/08 Головуючий в 1-й інстанції - Морозов М. О.,

Доповідач - Закропивний О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Закропивного О.В., суддів: Лесько А.О., Усика Г.І., при секретарі - Слюзко Ю.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства промислової політики України на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конструкторське бюро спеціальної техніки», Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», Міністерства промислової політики України про визнання незаконним припинення нарахування заробітної плати, стягнення розрахунку на день звільнення, стягнення грошових сум за затримку розрахунку при звільненні, стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням строків її виплати,

встановила:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково (а.с. 269-271).

Стягнуто з Міністерства промислової політики України (далі Мінпромполітики) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 30 березня 1998 р. по 31 жовтня 2008 р. на загальну суму 94120 гривень 26 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду Мінпромполітики України в особі представника подали 20 лютого 2009 р. заяву про апеляційне оскарження (а.с. 273) та 13 березня 2009 року апеляційну скаргу (274-278), в якій просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову відносно Мінпромполітики України.

Апелянт мотивував свої вимоги тим, що належним відповідачем по справі є Державне підприємство «Конструкторське бюро спеціальної техніки» в особі комісії з припинення юридичної особи, яка була створена 28 жовтня 2005 р. № 405, для створення Державного підприємства (далі ДП) «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», шляхом реорганізації (злиття) ДП «Науково-технічний центр «Артилерійсько-стрілецького озброєння» і ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки». Також зазначали, що відповідно до ч. 3-4 ст. 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

В судовому засіданні представник Мінпромполітики України доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.

Представник ДП «Конструкторське бюро Артилерійське озброєння» доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення апелянта та інших осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Статтею 303 ч. 1 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» з 1 березня 1995 р. по 4 серпня 2003 р. (а.с. 5 т.1) і наказом від 14 серпня 2003 р. № 56 К його було звільнено з роботи згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України, але без повного розрахунку та виплати вихідної допомоги (а.с. 110 т.1). На неодноразові звернення жодного разу відповідь надана йому не була.

Відповідно до довідки Державної податкової адміністрації м. Києва позивач отримав зарплату за перший квартал 1999 р. у розмірі 1190 грн., відповідно середньомісячна заробітна плата його становить 396 грн. 66 коп.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що є вина відповідача ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» у невиплаті в зазначені законом строки зарплати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку позивачу, тому на його користь необхідно стягнути зазначені виплати, оскільки ст. 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Виходячі з викладеного, судом вірно визначено, що з відповідача підлягає стягненню сума боргу по зарплаті з компенсацією та індексацією, з урахуванням затримки її виплати, в розмірі 88 283 грн. 52 коп.

Також рішення суду відповідає вимогам ст. 83 КЗпП України щодо стягнення в порядку обчислення, наданому п. 7 Постанови KM України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 р. № 100, компенсації за невикористану відпустку в сумі 3406 грн. 74 коп. Суд вірно застосував положення ст. 24

Закону України «Про відпустки», а також п. 23 постанови від 24.12.1999 p. № 13 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», яким передбачено, якщо працівник з не залежних від нього причин(не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП України має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

Судом вірно встановлено, що вихідна допомога за фактом звільнення, відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України та ст. 44 КЗпП України складає 2430 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що загальна сума, яка підлягає стягненню на користь позивача по справі, становить 94120 грн. 26 копійок.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі, що відповідно до Наказу Мінпромполітики України № 405 від 28 жовтня 2005 року припинялася діяльність ДП «Науково-технічний центр «Артилерійсько-стрілецького озброєння» і ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» шляхом злиття у ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння». Призначена комісія з припинення ДП «Науково-технічний центр «Артилерійсько-стрілецького озброєння» і ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» (а.с. 12 т.2). Державне підприємство «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 21 березня 2006 року (номер запису 10731210000009071).

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладеними в Постанові № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, оскільки юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації, то ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння», яке створено шляхом злиття ДП «Науково-технічний центр «Артилерійсько-стрілецького озброєння» і ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» є правонаступником, якому окрім майна та прав, були передані обов'язки, зокрема обов'язок ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» виплатити в зазначені законом строки зарплату, вихідну допомогу та компенсації за невикористану відпустку позивачу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно визначив, що вказані вище кошти повинні стягуватись з Мінпромполітики України, оскільки відповідальність по забов'язанням ДП «Конструкторське бюро спеціальної техніки» має нести, як правонаступник ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння».

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути саме з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (вул. В.Гетьмана, 6, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 34297075) як правонаступника, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 30 березня 1998 року по 31 жовтня 2008 рік на загальну суму 94120 грн. 26 копійок.

Таким чином з огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу Міністерства промислової політики України задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 лютого 2009 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» ( вул. В.Гетьмана, 6, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 34297075) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 30 березня 1998 року по 31 жовтня 2008 рік на загальну суму 94120 грн. 26 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.