Постанова № 75895956, 06.08.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2018 р. Справа № 909/160/18

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1В

секретар судового засідання – Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 (посвідчення №5222 від 29.08.2012);

від відповідача: ОСОБА_3 (посвідчення №668 від 20.11.2008);

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" б/н, б/д (вх №ЛАГС 01-05/1644/18 від 01.06.2018)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2018 (суддя Деделюк Б.В. повний текст рішення складено 08.05.2018, м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/160/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет", 01021, м. Київ,

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", 01021, м. Київ, Кловський узвіз 9/1, в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", м. Івано-Франківськ,

про стягнення коштів в сумі 776 574 грн. 84 коп.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Дніпромет" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" про стягнення коштів в сумі 776 574,84грн., в тому числі: 690 398,04грн. основного боргу згідно умов договорів закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 та № НОМЕР_2 від 06.07.2016 та 86 176,80грн. пені.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2018 (суддя Деделюк Б.В.) у справі № 909/160/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" на користь ТОВ "Дніпромет" 690 398,04грн. заборгованості згідно умов договорів закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 та № НОМЕР_2 від 06.07.2016 та 10 355 грн. 97 коп. судового збору; в частині стягнення 86 176,80грн. пені позов залишено без розгляду.

Рішення суду мотивовано тим, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договорів закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 та № НОМЕР_2 від 06.07.2016 в сумі 690 398 грн. 04 коп., є обгрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз", подано апеляційну скаргу б/н, б/д (вх №ЛАГС 01-05/1644/18 від 01.06.2018), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2018 у справі № 909/160/18 в частині задоволення позовних вимог. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ “Дніпромет” відмовити. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що строк оплати за договором закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 не наступив, скаржник не отримував вимоги щодо оплати заборгованості.

ТОВ "Дніпромет" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу в частині скасування рішення Господарського суду Івано-Фанківської області від 02.05.2018 щодо стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ТОВ «Дніпромет» 690 398грн. заборгованості залишити без задоволення; в іншій частині рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 86 176,80грн. та 3 416,87грн. витрат на правову допомогу задоволити у повному обсязі. Зокрема, позивач зазначає, що строк оплати за поставлений товар на підставі договору закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 наступив, а відповідач зобов»язаний оплатити борг, що виник за поставлений товар. Кредитор не позбавлений права обирати спосіб захисту, зокрема, право звернення до суду. В порушення умов укладеного між сторонами договору закупівлі від 23.06.2016 відповідачем не оплачено позивачу кошти за отриманий товар.

Окрім того позивач зазначає, що судом при прийнятті рішення не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що 23.06.2016 між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" (покупець) та ТОВ "Дніпромет" (постачальник) укладено договір закупівлі № НОМЕР_1, предметом якого є поставка заглушок, строк дії договору до 01.09.2017, загальна сума 5 470 545 грн. 60 коп.

06.07.2016 між ПАТ "Прикарпаттрансгаз" (покупець) та ТОВ "Дніпромет" (постачальник) укладено договір закупівлі № НОМЕР_2, предметом якого є поставка труб, строк дії договору до 06.07.2017, загальна сума 4 061 239, 74грн.

Відповідно до умов зазначених договорів позивачем поставлено відповідачу заглушки металеві та труби на загальну суму 7 248 867, 52грн., що підтверджується копіями накладних (а.с.36-41).

Матеріалами справи, а саме копіями виписок, підтверджується оплата коштів за отримані товари в сумі 6 558 469,48грн. (а.с.42-48).

Згідно двостороннього акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2017-17.01.2018, який підписано та скріплено печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем становить 690 398,04грн. за договором № НОМЕР_1 від 23.06.2016 (а.с. 50). Позивачем подано розрахунок по оплаті за фактично поставлений товар, з якого вбачається, що відповідачем здійснено переплату за договором № НОМЕР_2 від 06.07.2016 на суму 709 925, 12грн., яку позивачем зараховано в оплату за договором №1606000693 від 23.06.2016 (а.с.50).

З огляду на викладене, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 690 398,04грн. (враховуючи переплату за договором № НОМЕР_2 від 06.07.2016 в сумі 709 925, 12грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача з вимогами про стягнення коштів в сумі 776 574,84грн., в тому числі: 690 398,04грн. основного боргу згідно умов договору закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 та 86 176,80грн. пені.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.5.1 договору № НОМЕР_1 від 23.06.2016 сторони передбачили, що оплата за договором здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника після поставки товару та склад покупця.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору №1606000693 від 23.06.2016 позивачем поставлено відповідачу, а останнім прийнято заглушки металеві на загальну суму на загальну суму 3 222 833,64грн., що підтверджується копіями накладних.

З огляду на викладене, не береться до уваги твердження скаржника, що строк оплати за договором закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 не настав, у зв»язку з отриманням вимоги щодо оплати заборгованості, оскільки обов»язок оплатити виник з моменту одержання товару.

Згідно із ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку, що строк оплати за поставлений товар згідно спірного договору наступив, в зв»язку із чим відповідач зобов»язаний оплатити заборгованість у повному обсязі. Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016 в сумі 690 398,04грн. є обгрунтованими і підтверджуються матеріалами справи, тому позов в цій частині судом першої інстанції задоволено правомірно.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені в сумі 86 176,80грн. судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, за неналежне виконання умов договору закупівлі № НОМЕР_1 від 23.06.2016, позивачем нараховано відповідачу, згідно п. 7.1 договору та ст. 611 ЦК України, ст. 230 ГК України, штрафні санкції - пеню в сумі 86 176, 80грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з’явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази обгрунтованого нарахування 86 176,80грн. пені, в цій частині позов правомірно залишено без розгляду.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, скаржником належними та допустимими доказами не обгрунтовано факту належного виконання зобов’язань за договором.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивачем подано заяву б/н б/д (вх.№4283/18 від 16.03.2018) , в якій просив вирішити питання про відшкодування судових витрат на правову допомогу, пов»язаних з розглядом даної справи у суді. У відзиві на апеляційну скаргу позивачем та представником в судовому засіданні суду апеляційної інстанції повторно заявлено клопотання про повернення судових витрат понесених позивачем у зв»язку із відрядженням представника позивача до м.Івано-Франківська з метою подачі документів та представництва інтересів товариства в судових засіданнях під час розгляду даної справи на загальну суму 3 416,87грн.

Щодо зазначеної заяви судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов»язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються , у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовою колегією досліджено подані із заявою документи в підтвердження судових витрат, а саме копії проїзних документів у залізничному транспорті від 15.02.2018, 16.02.2018, 28.02.2018, 01.03.2018, ордер серія АА №131007, виданий адвокатом ОСОБА_2 ТОВ «Дніпромет», договір №02/2018 про надання правової допомоги та встановлено, що позивачем підтверджено понесені судові витрати в сумі 2 657,26грн., оскільки витрати в сумі 759,61грн. на відрядження адвоката ОСОБА_2 з 28.02.2018 по 01.03.2018 до м.Івано-Франківська з метою подання позовної заяви щодо стягнення боргу з ПАТ «Укртрансгаз» не підтверджується матеріалами справи, оскільки на позовній заяві, поданій в Господарський суд Івано-Франківської області відсутня інформація канцелярії суду, що позовна заява подана нарочно адвокатом ОСОБА_2

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Дніпромет» задоволено частково, судові витрати підлягають задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 012,23грн..

Відповідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з правильним застосування норм матеріального права, однак, підлягає зміні щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз" б/н/б/д (вх №ЛАГС 01-05/1644/18 від 01.06.2018) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2018 у справі № 909/160/18 змінити, доповнивши абз.2 резолютивної частини рішення після слів «судового збору» словами та цифрами «та 2 012,23грн. судових витрат».

В решті рішення суду залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

4. Справу повернути у Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 15.08.2018.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.

суддя Орищин.А.В.