Окрема думка судді № 75895876, 15.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ОКРЕМА ДУМКА

"15" серпня 2018 р. Справа № 922/1284/18

Постановою від 09.08.2018р. колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., апеляційна скарга Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишена без задоволення та залишена без змін ухвала господарського суду Харківської області від "21" травня 2018р. у справі № 922/1284/18, якою передано позовні матеріали за територіальною підсудністю Господарському суду м. Києва, оскільки, спір виник не з приводу нерухомого майна, а щодо укладання правочину у господарській діяльності, а тому, на такий спір розповсюджуються правила територіальної підсудності, визначені у параграфі 3 глави 2 розділу 1 ГПК України.

На вказане судове рішення викладаю окрему думку наступного змісту.

Так, позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (м. Харків, Майдан Конституції,7) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача- Приватного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (м. Київ, вулиця Грушевського, 1Д), в якій просить визнати укладеним між ним та відповідачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в запропонованій ним редакції, посилаючись на те, що спір щодо ухилення замовника від укладення договору стосується реконструкції власного банківського приміщення відповідача з влаштування сховищ для цінностей в цокольному поверсі під службу інкасації по вул. Малом'ясницькій, 2а у місті Харкові.

Відповідно до частини 3 ст. 30 ГПК України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Тлумачення частини 3 статті 30 ГПК України свідчить про те, що правила виключної підсудності застосовуються до будь-яких позовів: пов'язаних з правом особи на нерухоме майно (виникненням, зміною, припиненням); про недійсність договорів щодо такого майна та застосування наслідків недійсності договору; з приводу невиконання умов договору, предметом якого є нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з частинами п'ятою, дев'ятою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, зобов'язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту виникають при проведенні будівельних робіт стосовно нерухомого майна.

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, бо стосується визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Оскільки спір стосується зобов'язання щодо реконструкції власного банківського приміщення відповідача з влаштування сховищ для цінностей в цокольному поверсі під службу інкасації по вул. Малом'ясницькій, 2а у м. Харкові, тобто, об'єкта нерухомого майна, яке територіально розташоване у м. Харкові, то застосуванню підлягають положення частини 3 статті 30 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі №460/4286/16-ц та від 16.05.2018р. у справі №640/16548/16-ц та підлягає застосуванню у даній справі.

Суддя Терещенко О.І.