Вирок № 75892330, 13.08.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4698/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.08.2018 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Лялюк Є.Д.,

секретаря судових засідань Станкевич Р.В.,

за участю: прокурора Васильків Н.,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому за злочини проти власності: вироком Личаківського районного суду м. Львова від 19.06.2003 за ч.І ст.187 КК України до позбавлення волі терміном на 7 років, із застосуванням ст. 75 КК України до 1 року іспитового терміну; вироком Галицького районного суду м. Львова від 05.03.2012 за ч.2 ст.185, ч. 2 ст.186 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки 6 місяців.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України -

в с т а н о в и в:

30.05.2018, приблизно о 19 год. 30 хв., ОСОБА_3, перебуваючи у під'їзді будинку № 6/8, що знаходиться на пр.Свободи у м. Львові, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, відкрито заволодів майном ОСОБА_4, а саме золотим ланцюжком вагою 2,26 грами загальною вартістю 2412 гривень, шляхом зривання його із шиї потерпілої, чим завдав ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі.

Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши всім учасникам судового провадження правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України та отримавши на це їх згоду, визнав не доцільним дослідження інших доказів у справі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміноване, доведена повністю.

Виходячи з вимог ст.337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд, розглянувши дане кримінальне провадження дійшов висновку, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України є правильною, оскільки останній вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 року) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

У відповідності до ст.12 КК України злочин, скоєний обвинуваченим ОСОБА_3 є тяжким злочином.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, при яких його вчинено та особу обвинуваченого. Зокрема те, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому, раніше неодноразово судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, примирився із потерпілою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції інкримінованої йому ч.2 ст.186 КК України та відповідно до ст.75 КК України необхідно звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді п'яти років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України, а саме:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у справі, а саме: DVD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лялюк Є.Д.