Ухвала суду № 75890137, 13.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/647/18 Справа № 711/1604/18 Категорія: ст. 81 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2018 року, якою

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, раніше судимого 29.10.2010 року Апеляційним судом Черкаської області за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією усього особистого майна,

відмовлено в задоволенні його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и л а :

Засуджений ОСОБА_7 01.03.2018 року звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування ст. 81 КК України.

В ухвалі суд указав, що з характеристики засудженого ОСОБА_7 від 13.03.2018 р. вбачається, що засуджений ОСОБА_7 не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Засуджений має десять стягнень, одне з яких поміщення в ДІЗО установи, які на даний час зняті і погашені в установленому законом порядку. Також указується, що засуджений ОСОБА_7 працевлаштований в медико-санітарний частині установи, до праці ставиться сумлінно, за виконання покладених обов’язків та додержання правил поведінки отримав 6 заохочень, наданих правами начальника установи.

Також в ухвалі указується, що на засіданнях адміністративної комісії (28.04.2016 р., 12.01.2017 р., 13.02.2018 р.) розглядалися питання щодо можливості застосування до ОСОБА_7 положень ст. 101 КВК України, ст.ст. 81 та 82 КК України, але рішенням комісії засудженому було відмовлено, оскільки він своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.

Не погодившись з ухвалою суду, адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2018 року та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Свої вимоги адвокат мотивує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання засудженому, прийшов до висновку, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів ОСОБА_7 не довів свого виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення.

Апелянт вважає таку позицію суду помилковою, оскільки з останньої характеристики від 13.03.2018 року засуджений постійно добросовісно працює, частково відшкодував заявлений цивільний позов, адекватно реагує на критику, залучений до програми виховного впливу за напрямком «Духовне відродження». Також дисциплінарні стягнення до засудженого ОСОБА_7 на момент розгляду його клопотання погашені, що також свідчить про його виправлення.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, які в ній наведені.

Прокурор заперечив проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, вбачаючи її законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою звільнення засудженого від подальшого відбування покарання за таких умов: 1) особа відбуває основне покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі; 2) засуджений своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення; 3) він фактично відбув встановлену ч. 3 ст. 81 частину призначеного судом покарання.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 не можна вважати таким, який сумлінною поведінкою довів своє виправлення. Обґрунтованість цього підтверджується відповідним змістом характеристики засудженого ОСОБА_7 від 13.03.2018 року, затвердженої в.о. начальника установи –арештного дому Черкаської ВК - 62 ОСОБА_9, згідно з якою засуджений ОСОБА_7 не довів своє виправлення та не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (а. с. 12).

Тому твердження апелянта щодо досягнення мети покарання колегія суддів вбачає необґрунтованим, оскільки не досягнуто виправного та превентивного впливу на засудженого, що є основними цілями застосування до особи покарання, та змін його особи, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття.

Колегія суддів враховує, що поведінка засудженого, яка вказує на його виправлення, має бути стабільною в ході всього строку відбування покарання, а не лише перед моментом виникнення права на певну пільгу. Посилання засудженого на окремі позитивні риси свого характеру, про які він зазначає в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає такими, які істотно впливають на рішення щодо умовно-дострокового звільнення.

Таким чином, незважаючи на наявність формальної підстави для умовно-дострокового звільнення, зокрема факту відбуття певної мінімальної частини призначеного судом строку покарання, відсутньою є фактична підстава, а саме стала тенденція засудженого до виправлення. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду та не вбачає істотних порушень норм кримінального або кримінального процесуального законів, які б давали підстави для зміни або скасування ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :