Постанова № 75888093, 09.08.2018, Апеляційний суд Рівненської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/12416/15-ц

Провадження № 22-ц/787/1098/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В., секретар судового засідання - Москалик Т.В.,

учасники справи:

позивач-відповідач - ОСОБА_3,

відповідач-позивач - ОСОБА_4,

треті особи: - виконавчий комітет Рівненської міської ради,

-Управління містобудування та архітектури

виконавчого комітету Рівненської міської ради,

представники:

позивача-відповідача - ОСОБА_5,

- ОСОБА_6,

відповідача-позивача - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року, ухваленого у складі судді Ковальової І.М. у справі № 569/12416/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: виконавчий комітет Рівненської міської ради, управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Рівненська міська рада про усунення перешкод в користуванні майном та вселення, знесення житлового будинку та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні часткою житлового будинку, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення ВК РМР шляхом знесення старого житлового будинку, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи виконавчий комітет Рівненської міської ради, управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач разом з ОСОБА_8 - батьком ОСОБА_4, були співвласниками старого будинку АДРЕСА_1, який обоє мали знести.

Після смерті ОСОБА_8 право власності на 1/3 частину спірного будинку отримала його дочка - ОСОБА_4, яка перешкоджає в знесенні даного будинку.

Будинок розташований посередині земельної ділянки по АДРЕСА_1, займає основну її частину, заважає в обслуговуванні збудованого нового будинку, користуванні комунікаціями та побудові господарських приміщень, які необхідні для сім'ї позивача.

Просив суд усунути перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження належним йому новим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою за вказаною адресою для обслуговування будинку шляхом зобов'язання відповідачки знести разом з ним старий будинок АДРЕСА_1, відповідно до рішення міськвиконкому № 132 від 14 квітня 1982 року, з припиненням права власності на 1/3 частину будинку, яка належить ОСОБА_4

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та вселення її в житловий будинок АДРЕСА_1

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_4 є власником 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1, яку вона успадкувала після смерті її батька - ОСОБА_8

Власником 2/3 частки зазначеного будинку є ОСОБА_3, який здійснює по відношенню до вказаного житлового будинку дії по його пошкодженню та приведенню в нежитловий стан.

Просила суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні її власністю - 1/3 часткою житлового будинку АДРЕСА_1 та вселити її у вказаний будинок.

22 грудня 2015 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради було подано до суду зустрічний позов до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про виконання зобов'язання.

Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Рівненської міської ради від 14.04.1982 року № 132, ОСОБА_9 було надано дозвіл на будівництво нового будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язано після закінчення будівництва нового будинку знести старий будинок за даною адресою.

Проте, після завершення будівництва житлового будинку, спадкоємцями після смерті ОСОБА_9, зобов'язання виконано не було.

Просить суд зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знести спірний житловий будинок, відповідно до часток кожного з них у праві власності.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи виконавчий комітет Рівненської міської ради, управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження житловим будинком та земельною ділянкою - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Рівненська міська рада про усунення перешкод в користуванні майном та вселення, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні часткою житлового будинку - задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкоди в користуванні власністю - 1/3 часткою житлового будинку АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_4 у вказаний будинок.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про зобов'язання виконати рішення ВК РМР шляхом знесення старого житлового будинку - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рівненським міським судом вже розглядалася аналогічна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про захист цивільного права шляхом зобов'язання ОСОБА_8 знести 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_8 на вказану частину житлового будинку, яке набрало законної сили.

Оскільки, у справі сторонами були ОСОБА_3 та ОСОБА_8, то вищезазначені зобов'язання не можуть бути встановлені між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка отримала спадщину від свого батька ОСОБА_8

Позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами виконавчого комітету Рівненської міської ради про зобов'язання відповідачів виконати рішення виконкому Рівненської міської ради від 14 квітня 1982 року № 132 шляхом знесення старого житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, то аналогічний позов виконавчого комітету Рівненської міської ради був предметом справи №569/9445/16-ц.

Міська рада не може ставити таку вимогу про припинення права власності на 1/3 частки в житловому будинку АДРЕСА_1, оскільки не є співвласником житлового будинку.

ОСОБА_4 за зустрічною позовною заявою про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні власністю 1/3 часткою житлового будинку та вселення її у вказаний будинок довела свої вимоги належними та допустимими доказами.

14 травня 2018 року ОСОБА_3 подано до суду апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та позовні вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи.

Суд безпідставно застосував норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, зокрема ст. 365 ЦК України. Не застосував норми, які мали бути застосовані, зокрема положення ст.ст. 182, 319, 331, 346,3 49 ЦК України та ст. 152 Земельного кодексу України.

05 червня 2018 року ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що Рівненським міським судом розглядалася аналогічна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про захист цивільного права шляхом зобов'язання ОСОБА_8 знести 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_8 на вказану частину житлового будинку.

В позові ОСОБА_3 було відмовлено повністю за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 14 квітня 1982 року № 132 ОСОБА_9 було дозволено будівництво нового будинку по АДРЕСА_1. Цим же рішенням було зобов'язано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (фактично ОСОБА_10.) після закінчення будівництва нового будинку, старий будинок по АДРЕСА_1 знести.

Після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_3 успадковано 2/3 частини вказаного будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 червня 2001 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 належить 1/3 частина вказаного будинку на підставі договору дарування від 04 грудня 1965 року, укладеному з ОСОБА_9

На час розгляду справи між сторонами існував спір щодо встановлення порядку користування суміжними земельними ділянками, який розглядався Рівненським міським судом. Вказані обставини сторонами визнавалися.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області від 04 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 вересня 2014 року залишено без змін. Отже, рішення від 24 вересня 2014 року набрало законної сили та має преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Після смерті ОСОБА_8 його дочка - ОСОБА_4 успадкувала 1/3 частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1

Позивач по справі ОСОБА_3 просить усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належним йому новим будинком та земельною ділянкою. В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_4 - відповідач по справі, чинить перешкоди позивачу в користуванні та розпорядженні новим будинком.

Однак, доводи позивача не відповідають дійсності, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає в будинку і користується земельною ділянкою безперешкодно.

Будь-яких доказів відповідно до ст. 391 ЦК України позивачем суду не подано, а судом під час розгляду справи не здобуто.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують право власності позивача ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

Усунення перешкод у здійсненні права власності як на житловий будинок, який не введено в експлуатацію так і на земельну ділянку ставиться «шляхом зобов'язання відповідачки знести разом з ним старий будинок» АДРЕСА_1.

Однак, у негаторному позові не можуть бути закладені такі позовні вимоги, які ставить позивач ОСОБА_3

Із матеріалів справи вбачається, що у рішенні Рівненського міського суду від 24 вересня 2014 року по справі №569/5915/14-ц судом не встановлено наявності будь-яких зобов'язань між сторонами щодо знесення належного їм на праві спільної часткової власності житлового будинку по АДРЕСА_1 У справі сторонами були ОСОБА_3 та ОСОБА_8 Якщо такі зобов'язання не встановлено між зазначеними сторонами, то вони не можуть бути встановлені між позивачем та ОСОБА_4, яка отримала спадщину від свого батька ОСОБА_8

Стосовно позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами виконавчого комітету Рівненської міської ради про зобов'язання відповідачів виконати рішення виконкому Рівненської міської ради від 14 квітня 1982 року №132 шляхом знесення старого житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, то аналогічний позов виконавчого комітету Рівненської міської ради був предметом справи №569/9445/16-ц. Рішенням Рівненського міського суду від 06 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стосовно вимог міської ради про припинення права власності на 1/3 частки в житловому будинку АДРЕСА_1, то міська рада не може ставити таку вимогу, оскільки не є співвласником житлового будинку, тобто вимога міської ради є безпідставною.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити їй перешкоди у користуванні власністю 1/3 часткою житлового будинку та вселення її у вказаний будинок довела свої вимоги належними та допустимими доказами, а саме те, що вона є власницею 1/3 частини спірного будинковолодіння, отримавши у спадок після смерті свого батька ОСОБА_8, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15 липня 2015 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом (спадкова справа №182/2015), технічним паспортом на садибний індивідуальний житловий будинок та те, що саме ОСОБА_3 чинить їй перешкоди у користуванні власністю. Вказані обставини підтверджуються викладеними обставинами у позовних заявах самого ОСОБА_3

Іншого способу захисту своїх законних прав у ОСОБА_4, як у судовому порядку немає, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд Рівненської області, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2018 року.

Головуючий суддя С.С. Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

С.В. Хилевич