Постанова № 75886086, 14.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2651/18 Головуючий у І інстанції Оладько С.І.Провадження № 22-ц/780/3583/18 Доповідач у 2 інстанції Гуль В. В.Категорія 58 14.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача: Гуля В.В.,

суддів: Верланова С.М., Іванової І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

в с т а н о в и л а:

заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю страхова компанія «Альфа-Гарант» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та просив накласти арешт на автомобілі,власником яких є ОСОБА_3,а саме: ГАЗ 2705,2003 р.в, IVECO 49.10,1997 р.в, IVECO TURBO DAILI 35.10,1996 р.в ,IVECO TURBO DAILI 49.10,1998 р.в, DAEWOO SENS T13010,2004 р.в.

Заяву мотивував тим, що відповідач категорично відмовляється відшкодовувати шкоду, яка є значною та що відсутні відомості щодо іншого джерела доходу відповідача, який є достатнім для відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2018 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить у зв'язку з порушенням норм процесуального права ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення заяви.

В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що у разі невжиття заходів із забезпечення позову у спосіб арешту автомобілів, відповідач матиме законну та реальну можливість здійснити їх відчуження до набрання законної сили ухваленим судом рішенням, чим істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи заяву про забезпечення позову суд виходив з того, що заява не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України та що види забезпечення позову мають бути пропорційними заявленим позовним вимогам та співмірними із ними.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Із заяви про забезпечення позову вбачається, що розмір завданих ОСОБА_2 збитків складає 44 457 грн. 29 коп. У добровільному порядку відповідач ОСОБА_3 відмовляється відшкодовувати завдану матеріальну шкоду.

Проте, обґрунтування заяви про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобілі, не можуть вважатися пропорційними і співмірними.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Таких обґрунтувань заявником не надано.

Виходячи з аналізу наведених норм та матеріалів, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про повернення заяви про забезпечення позову відповідають обставинам справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують підстав передбачених законодавством для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: