Ухвала суду № 75883063, 14.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/2253/18 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А. Провадження № 11-сс/791/388/18 Доповідач: Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Батрака В.В.,

суддів Заіченка В.Л., Литвиненко І.І.,

за участю: секретаря Божко В.Ю.,

прокурора Орел-Мельник Ю.П.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року, якою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Р. Казахстан, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України, продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.08.2018 року включно.

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий СУ ГУНП в Херсонській області звернувся до суду із клопотанням в якому просив: продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 в межах строку досудового розслідування на 30 днів.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 Своє рішення слідчий суддя мотивував наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення нового кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню. На час винесення рішення на думку слідчого судді вказані ризики продовжують існувати та не зменшилися, оскільки підозрюваний раніше вчиняв корисливі злочини, раніше неодноразовий судимий, у зв’язку з чим може вчинити інші аналогічні злочини.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 вважає ухвалу суду незаконною, такою, що підлягає скасуванню, оскільки судове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 409 КПК України.

Так, апелянт звертає увагу на те, що під час розгляду клопотання не були допитані потерпілі та свідки по провадженню.

Крім того, як зазначає апелянт, слідчий суддя належним чином не обґрунтував своє рішення, та не надав належних висновків доказам, зазначивши фактичні обставини провадження лише в описовій частині рішення.

Також, апелянт зазначає про невідповідність оскаржуваного рішення практиці ЄСПЛ.

Зважаючи на викладене просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_3, запобіжний захід у виді домашнього арешту.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати, та постановити нову ухвалу якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Апеляційна скарга мотивована доводами про незгоду підозрюваного з матеріалами досудового розслідування та необґрунтованістю пред’явленої йому підозри.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, адвоката та підозрюваного, які наполягали на задоволенні вимог їх апеляційних скарг, в дебатах сторони залишились на раніше висловлених позиціях, перевіривши матеріали провадження, вивчивши і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимого ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, вказаних в ст. 184 КПК України повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явився новий ризик, який виправдовує утримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового слідства до закінчення дій попередньої ухвали про утримання під вартою.

Відповідно до положень ч. 3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_3 09 лютого 2018 року був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а 10 лютого 2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, 27 червня 2018 року йому повідомлено про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_3, підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: - заявою ОСОБА_4; - заявою ОСОБА_5Г; - протоколом огляду місця події, а саме гаражу та прилеглої до нього території,; - протоколом пред’явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_5; - протоколом пред’явлення особи для впізнання ОСОБА_4; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; - протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4; - протоколом допиту свідка ОСОБА_6; - протоколом пред’явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_6; - протоколом допиту свідка ОСОБА_7; - протоколом пред’явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_7; - висновком судово-медичної експертизи № 26 від 13.03.2018 року; - висновком балістичної експертизи Херсонського НДЕКЦ МВС України №42-БЗ від 14.03.2018 року; - іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 обґрунтовано послався на те, що заявлені слідчим у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися і виправдовують необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки в судовому засіданні встановлено, що підставами для обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою було наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення нового кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню.

Зважаючи на викладене твердження апелянтів про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими.

На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, а тому доводи апелянтів з цих питань є безпідставними.

Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

За таких обставин, слідчим суддею прийнято рішення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ, що стосується застосування запобіжних заходів.

Твердження захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та можливість застосування відносно підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу, є непереконливими.

Посилання захисника на те, що слідчий суддя не мотивував своє рішення, а лише зазначив, що ризики не зменшилися не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами та були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, і не спростовують законність постановленої ухвали.

Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням них та інших обставин провадження було прийняте відповідне рішення.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді про продовження ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1, залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2018 року, якою відносно ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст.187 КК України, продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.08.2018 року включно – без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно та оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: