Ухвала суду № 75881761, 13.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10335/18

Провадження № 1-кс/520/3428/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Толпиго Д.М., розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018161480002240 від 09.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2018 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідування встановлено, що 08 грудня 2015 року СВ Сихівським ВП ГУНП у Львівській області, ОСОБА_3, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та за яким ОСОБА_3 08.12.2015 оголошено в розшук, однак останній на шлях виправлення не став, та повторно вчинив умисний злочин за наступних обставин.

Повторно, 09.08.2018 року біля 14:30 годин, в ОСОБА_3, який знаходився біля будинку №76/1 по вулиці Академіка Корольова в м. Одесі, виник умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, підійшов до стоячого на узбіччі проїжджої частини вулиці Академіка Корольова в м. Одесі, прилеглої до будинку №76/1 по вулиці Академіка Корольова в м. Одесі, автомобілю «VolkswagenTransporter», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, користуючись наявним у нього пристроєм алгоритмічного кодграберу (сканеру кодів автомобільної сигналізації), відкрив передні пасажирські двері зазначеного автомобілю та намагався з передньої панелі в салоні викрасти належне ОСОБА_4 майно, а саме флеш-накопичувач «32GB», вартістю 250 гривень, який перебував у магнітолі автомобілю та який він взяв правою рукою, а також грошовими кошти в сумі 2400 гривень, які знаходились в автомобільній попільничці в салоні автомобілю, яку він відкрив лівою рукою.

Однак, ОСОБА_3 з причин, що не залежали від його волі не зміг розпорядитися викраденим майном та довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки, був затриманий співробітниками поліції під час вчинення зазначених дій.

09.08.2018 року в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул.. Ак. Корольова, 76/1 було вилучено флеш-накопичувач 32GB чорно-червоного кольору, та брелок сигналізації з надписом «Шериф» (пристрій алгоритмічного кодграберу (сканеру кодів автомобільної сигналізації)) та грошові кошти в сумі 2400 гривень, номіналом: 2 купюри по 500 гривень; 7 купюр по 200 гривень.

Окрім цього, 09.08.2018 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.. 208 КПК України та в ході особистого обшуку в останнього було вилучено препарат сльозоточивої та дратівливої дії «Терен4».

09.08.2018 року слідчим СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП України в Одеській області було винесено постанову та залучено в якості речових доказів вищевказане майно.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує необхідністю забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання, згідно долученого рапорту, був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з долученої до матеріалів клопотання постанови про залучення в якості речових доказів від 09.08.2018 року, тимчасово вилучене майно, з клопотанням про накладення арешту на яке звертається сторона обвинувачення визнано речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018161480002240 від 09.08.2018 року.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що шляхом застосування арешту майна може бути досягнуто мети застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, в цілях забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно у вигляді необхідності забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018161480002240 від 09.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на речі вилучені 09.08.2018 року в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 76/1 та на речі, які були вилучені в ході особистого обшуку:

-брелок сигналізації з надписом «Шериф» (пристрій алгоритмічного кодграберу (сканеру кодів автомобільної сигналізації));

-флеш-накопичувач 32GB чорно-червоного кольору;

-препарат сльозоточивої та дратівливої дії «Терен4».

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.