Ухвала суду № 75879996, 06.08.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/4115/18

пр № 4-с/464/50/18

У Х В А Л А

06 серпня 2018 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого – судді Чорної С.З.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова скаргу публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Стягувач ПАТ «ПроКредит Банк» звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати незаконними дії головного державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.06.2018 у ВП №53244039, скасувати вказану постанову та зобов’язати останнього винести постанову про відновлення виконавчого провадження №53244039.

Скаргу мотивує тим, що 01.06.2013 Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №1319/9932/2012 про стягнення солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» 872 747 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором №302.41717/Л-0760/12.02 від 03.03.2011 та 416 177 грн. 76 коп. заборгованості за кредитним договором №302.41767/Л-0760/12.02 від 04.03.2011, який був пред’явлений до виконання. 16.07.2018 на адресу ПАТ «ПроКредит Банк» надійшла постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.06.2018 у ВП №53244039 про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 1 288 925, 46 грн. Вважає вказану постанову незаконною, прийнятою з порушенням ст.ст. 18, 36, 37, 48 Закону України «Про виконавче провадження» та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що 02.07.2018 Апеляційним судом Львівської області винесено ухвалу, якою скасовано заходи забезпечення щодо майна боржника, які були накладені судом 02.04.2013 в рамках справи №1319/9932/2012 та які стали причиною для винесення оскаржуваної постанови. Вважає твердження державного виконавця щодо відсутності у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, неправильним, оскільки у боржника наявно достатньо майна, яке не підпадає під дію закону щодо заборони відчуження майна боржника, на яку посилається державний виконавець як на підставу для повернення виконавчого листа. Зазначає, що державним виконавцем не було проведено всіх належних дій для вжиття заходів щодо примусового виконання рішення суду.

06.08.2018 від головного державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_2 надійшов відзив на скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні скарги з огляду на те, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу винесено 23.06.2018, а ухвалу про скасування заходів забезпечення позову – 02.07.2018, тобто після завершення виконавчого провадження. При цьому, скаржником не повідомлено державного виконавця ні про його звернення до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, ні про наявність ухвали про скасування таких.

Державний виконавець та сторони виконавчого провадження в судове засідання не з’явилися, належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду скарги, від представника ПАТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про розгляд скарги за відсутності представника. У відповідності до приписів ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка останніх не перешкоджає розгляду скарги.

У порядку ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що 01.06.2013 Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист у справі №1319/9932/2012 про стягнення солідарно із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» 872 747 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором №302.41717/Л-0760/12.02 від 03.03.2011 та 416 177 грн. 76 коп. заборгованості за кредитним договором №302.41767/Л-0760/12.02 від 04.03.2011.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 18.07.2018, головним державним виконавцем Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_2 17.01.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53244039 з виконання вказаного виконавчого листа.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний, серед іншого, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Заходами примусового виконання рішень згідно з ч. 1 ст. 10 цього Закону є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження від 18.07.2018, головним державним виконавцем Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_2 17.01.2017 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_3

В ході виконання виконавчого документа встановлено, що транспортні засоби у боржника відсутні, остання не працевлаштована, пенсію не отримує, рахунків, відритих у банківських установах, немає, на обліку Львівського міського центру зайнятості як безробітна не перебуває, дані щодо перетину боржником кордону відсутні; згідно з відповідями Управління держпраці у Львівській області, ДП Держреєстри України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, державної авіаційної служби, Управління регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради інформація стосовно боржника відсутня. Згідно з реєстром прав власності за боржником ОСОБА_3 зареєстроване нерухоме майно, а саме: квартира за адресою: м. Львів, вул. Хоткевича, 32/196, квартира за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 8/17, будинок за адресою: Львівська обл., Жовківський р-н, с. Волиця, вул. Л.Українки, 31.

Встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.04.2013 забезпечено позов ПАТ «ПроКредит Банк» шляхом накладення арешту на майно, що належить, зокрема, ОСОБА_3, а саме: квартиру, що складається з двох житлових кімнат та кухні, загальною площею 48,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_1; об`єкт незавершеного будівництва, житловий будинок готовністю 68%, за адресою: с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського р-ну Львівської області, номер за РПВН: 278745994; земельна ділянка квартал забудови К-10 ділянка №13, кадастровий номер 4623685100:01:004:0154 за адресою: с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського р-ну Львівської області, а також на все майно, що належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Так, листом від 02.05.2018 за №В-5 начальника Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_7 було повідомлено ПАТ «ПроКредит Банк» про встановлені вище обставини та роз’яснено, що оскільки ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.04.2013 у справі №1319/9932/12 накладено арешт та заборонено відчуження будь-якого майна боржника і згідно даних реєстру судових рішень відсутня ухвала про скасування заходів забезпеченням позову, а виконання рішень є обов’язковим на території всієї України для всіх осіб та органів, реалізація будь-якого майна боржника неможлива.

Постановою головного державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_2 від 23.06.2018 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі ч. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Львівської області №1319/9932/12 від 02.04.2013 накладено арешт на все майно та заборонено відчуження будь-якого майна боржника, що відповідно унеможливлює реалізацію майна та відповідно погашення заборгованості.

Як вбачається з наданої суду ухвали Апеляційного суду Львівської області від 02.07.2018, якою скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.04.2013, в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_3 (об`єкт незавершеного будівництва, житловий будинок готовністю 68%, за адресою: с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського р-ну Львівської області, номер за РПВН: 278745994; земельна ділянка квартал забудови К-10 ділянка №13, кадастровий номер 4623685100:01:004:0154 за адресою: с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського р-ну Львівської області, а також в частині накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), а саме: квартиру за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 8/17), з таким клопотання представник ПАТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_8 звернувся до суду 14.05.2018.

Проте, в матеріалах справи відсутні дані щодо повідомлення державного виконавця про подання до суду такого клопотання, а тому, оскільки станом на день винесення оскаржуваної постанови останній даною інформацією не володів, відтак, 23.06.2018 правомірно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на встановлені вище обставини, державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови діяв у межах, наданих повноважень, а тому вимога стягувача про визнання дій головного державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.06.2018 у ВП №53244039 судом не може бути задоволена.

З цих підстав не підлягає задоволенню вимога стягувача про скасування оскаржуваної постанови, при цьому, положеннями чинного законодавства не перебачено повноваження суду щодо скасування постанов державного виконавця.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз’яснити, що згідно з вимогами ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

На підставі ст.ст. 10, 18, 37, Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись статтями 12, 13, 18, 247, 260, 261, 353, 447-451 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на дії головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чорна С.З.